Єремія 12
1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правува́тися буду з Тобою: чому́ то дорога безбожним щасти́ться, чому́ то спокійні всі зра́дники?
Yahweh, whenever I tell you that I am unhappy [about what is happening to me], you [always] act justly/fairly. So now allow me to ask about one more thing [that I do not understand]: Why are wicked people [often] very prosperous? Why do things go very well for dishonest/wicked people?
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць.
You allow them to prosper like [MET] trees that grow tall and bear [a lot of] fruit. They [always] say [MTY] good things about you, but their hearts are [really] far from you.
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́!
But Yahweh, as for me, you know what is in my inner being. You see what I [do] and you are able to know what I am thinking. So drag away those [wicked] people, like [people drag away] sheep that they are going to butcher. Set them aside like sheep that are about to be slaughtered!
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
This land is [RHQ] becoming very dry and even the grass is withering. The wild animals and the birds have [all] died because the people are [very] wicked. [All that has happened] because the people have said, “Yahweh does not know what we are doing (OR, what will happen to us)!”
5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну?
[Then to show me that I needed to be prepared to endure even greater difficulties, Yahweh said to me], [“It is as though] you have become exhausted from racing against men; so how will you be able to race against horses? If you [stumble and] fall when you are running on open/bare/smooth ground, what will happen to you when you are running through the thornbushes near the Jordan [River]?
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть!
[Already] your brothers and [other members of] your own family oppose you. They (plot against/plan to do evil things to) you and they say bad things about you. So even if they say nice things about you, do not trust them!
7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.
I have abandoned my [Israeli] people, the people whom I chose to belong to me. I have allowed their enemies to conquer the Israeli people, whom I love.
8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив.
My people have become to me like [SIM] a lion in the forest. [It is as though] they roar at me like a lion, so now I hate them.
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли!
My chosen people have [RHQ] become like speckled hawks that are surrounded by vultures [waiting to eat their flesh after they are dead]. Tell all the wild animals to come and eat [the flesh of their corpses].
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню!
Many rulers [from other countries have come with their armies and] devastated/destroyed my people [whom I care for like a farmer takes care of his] vineyard. They have caused my beautiful land to become a barren desert where no one lives.
11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі!
They have caused it to become completely empty; [it is as though] I hear the land crying sadly/mournfully. The whole land is desolate, and no one (worries about/pays any attention to) it.
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла!
The soldiers [of our enemies] have marched across all the barren hilltops. But [I], Yahweh, am using those armies [MTY] to punish your land from one end to the other, and no one will escape.
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву!
[It is as though] my people planted wheat, but now they are harvesting thorns. They have become very tired [because of much hard work], but they have gained nothing [from all that work]. They will be very disappointed because their harvests [will be very small], [and that will happen] because [I], Yahweh, am extremely angry [with them].”
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої.
This is [also] what Yahweh said to me: “[I will punish] the evil nearby nations that have been trying to take away the land that I gave to my Israeli people, and I will force them to leave their own land. But I will throw the people of Judah out of their land, also.
15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його.
But later I will act mercifully toward those nations again, and I will bring them back to their own lands again. Each [clan] will come back to its own land.
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „ Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого!
And if the people [of the other nations whose armies have invaded Israel] learn the [religious] customs of my people, and if they learn that I [am listening] when they solemnly promise that they will do something good, like they taught my people to believe that [their god] Baal [was listening] when they made solemn promises, I will cause them to become prosperous, and they also will be my people.
17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“
But I will expel any nation whose people refuse to obey me, and I will destroy that nation and its people. [That will surely happen because I], Yahweh, have said it.”
