Єремія 11
1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:
Ko e folofola naʻe hoko kia Selemaia meia Sihova, ʻo pehē,
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,
“Mou fanongo ki he ngaahi lea ʻoe fuakava ni, pea ke lea ki he kau tangata ʻo Siuta, pea mo e kakai ʻo Selūsalema;
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,
Pea ke pehē kiate kinautolu, ʻoku pehē mai ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli; ‘ʻE malaʻia ʻae tangata ʻaia ʻoku ʻikai talangofua ki he ngaahi lea ʻoe fuakava ni,
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,
ʻAia naʻaku fekau ki hoʻomou ngaahi tamai ʻi he ʻaho naʻaku ʻomi ai ʻakinautolu mei he fonua ko ʻIsipite, mei he tutuʻanga ukamea,’ ʻo pehē, ‘Mou talangofua ki hoku leʻo, pea fai ʻo hangē ko e meʻa kotoa pē ʻoku ou fekau kiate kimoutolu: ko ia te mou hoko ai ko hoku kakai, pea te u hoko ko homou ʻOtua:
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!
Koeʻuhi ke u fakamoʻoni ʻae fuakava ʻaia naʻaku fuakava ʻaki ki hoʻomou ngaahi tamai, ke foaki kiate kinautolu ʻae fonua ʻoku mahu ʻi he huʻahuhu mo e honi, ʻo hangē ko ia he ʻaho ni.” Pea ne u toki lea, ʻo pehē, “Ke pehē pe, ʻE Sihova.”
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!
Pea naʻe toki pehē ʻe Sihova kiate au, “Ke ke fakahā ʻae ngaahi lea ni kotoa ki he ngaahi kolo ʻo Siuta, mo e ngaahi hala ʻi Selūsalema, ʻo pehē, Mou fanongo ki he ngaahi lea ʻoe fuakava ni, pea fai ki ai.
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!
He naʻaku ako lahi ki hoʻomou ngaahi tamai, ʻi he ʻaho naʻaku ʻomi ai ʻakinautolu mei he fonua ko ʻIsipite, ʻo aʻu ki he ʻaho ni, ʻo tuʻu hengihengi hake pe ʻo ako, ʻo pehē, Mou talangofua ki hoku leʻo.
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.
Ka naʻe ʻikai te nau talangofua, pe fakatokangaʻi honau telinga, ka naʻa nau taki taha muimui ki he holi ʻa hono loto kovi; ko ia te u ʻomi ai kiate kimoutolu ʻae ngaahi lea kotoa pē ʻoe fuakava ni, ʻaia naʻaku fekau ke nau fai; ka naʻe ʻikai te nau fai ki ai.”
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!
Pea naʻe pehē ʻe Sihova kiate au, “ʻOku ʻi he kakai ʻo Siuta mo e kau nofoʻanga ʻo Selūsalema ʻae puleaki.
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.
Kuo nau foki ki mui ki he hia ʻo ʻenau mātuʻa ʻi muʻa, ʻakinautolu naʻe ʻikai te nau tokanga ki heʻeku lea; pea naʻa nau muimui ki he ngaahi ʻotua kehe mo tauhi ki ai: kuo maumauʻi ʻeku fuakava ʻe he fale ʻo ʻIsileli mo e fale ʻo Siuta ʻaia ne u fai mo ʻenau ngaahi tamai.
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!
“Ko ia, ʻoku pehē ʻe Sihova, ‘Vakai, te u ʻomi ʻae kovi kiate kinautolu, ʻaia ʻe ʻikai te nau faʻa hao mei ai; pea kapau te nau tangi kiate au, ʻe ʻikai te u fanongo kiate kinautolu.
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!
Pea ʻe toki ʻalu ʻae ngaahi kolo ʻo Siuta, mo e kakai ʻo Selūsalema, ʻo tangi ki honau ngaahi ʻotua ʻaia naʻa nau ʻatu ki ai ʻae meʻa namu kakala: ka e ʻikai siʻi te nau fakamoʻui ʻakinautolu ʻi he ʻaho ʻo ʻenau mamahi.
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.
He ʻoku hangē ko hono tokolahi ʻo ho ngaahi kolo, ʻoku pehē hono tokolahi ʻo ho ngaahi ʻotua, ʻE Siuta; pea hangē ko e lau ʻoe ngaahi hala ʻi Selūsalema kuo mou fokotuʻu ʻae feilaulauʻanga ki he meʻa fakamā, ʻio ʻae ngaahi feilaulauʻanga ke tutu ai ʻae meʻa namu kakala kia Peali.’
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!
“Ko ia ʻoua te ke hūfia ʻae kakai ni; pe hiki hake ha tangi pe hū koeʻuhi ko kinautolu: koeʻuhi ʻe ʻikai te u fanongo kiate kinautolu ʻi he ʻaho te nau tangi ai kiate au ʻi heʻenau mamahi.
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!
Ko e hā ʻoku kei nofo ai ʻa hoku ʻofaʻanga ʻi hoku fale, ka kuo fai kovi ia mo e tokolahi? ʻE maʻu meiate koe ʻae fuakava mo e kakano māʻoniʻoni? ʻI hoʻo fai meʻa kovi naʻa ke fiefia ai.
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!
Pea naʻe ui ho hingoa ʻe Sihova, “Ko e ʻolive mata, ʻoku matamatalelei, pea fua lelei:” kuo ne tutu ʻaki ia ʻae afi ʻi he longoaʻa lahi, pea kuo vela hono ngaahi vaʻa.
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.
He ko Sihova ʻoe ngaahi kautau, ʻaia naʻa ne tō koe, kuo ne fakahā kiate koe ʻae kovi, koeʻuhi ko e kovi ʻae fale ʻo ʻIsileli, pea mo e fale ʻo Siuta, ʻaia kuo nau fai ke fakahouhau ʻaki au ʻi heʻenau feilaulau ʻaki ʻae meʻa namu kakala kia Peali.”
18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.
Pea kuo fakaʻilo ia kiate au ʻe Sihova, pea ʻoku ou ʻilo ia: pea naʻa ke fakahā kiate au ʻenau ngaahi faianga.
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“
Ka naʻaku hangē ko e lami pe ha pulu ʻaia ʻoku ʻomi ke tāmateʻi; pea naʻe ʻikai te u ʻiloʻi kuo nau fakakaukau ʻae tauhele kiate au, ʻo pehē, “Ke tau fakaʻauha ʻae ʻakau mo hono fua, pea ke tau tuʻusi ia mei he fonua ʻoe moʻui, ke ʻoua naʻa toe manatuʻi ʻa hono hingoa.”
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!
Ka ko koe, ʻE Sihova ʻoe ngaahi kautau, ʻa koe ʻoku ke fakamaau totonu, mo hakule ʻae ngaahi holi mo e loto, tuku ke u mamata ki ho houhau kiate kinautolu: he kuo u fakahā ʻeku meʻa kiate koe.”
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“
“Ko ia ʻoku pehē ʻe Sihova ki he kau tangata ʻo ʻAnatoti, ʻakinautolu ʻoku kumi hoʻo moʻui, ʻonau pehē, ‘ʻOua te ke kikite ʻi he huafa ʻo Sihova, telia naʻa ke mate koe ʻi homau nima:’
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!
Ko ia ʻoku pehē mai ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau, ‘Vakai, te u tautea ʻakinautolu: ʻe mate honau kau talavou ʻi he heletā; pea ʻe mate honau ngaahi foha, mo honau ngaahi ʻofefine ʻi he honge:
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!
Pea ʻe ʻikai kei toe ha kakai ʻiate kinautolu: he te u ʻomi ʻae kovi ki he kakai ʻo ʻAnatoti, ʻio, ko e taʻu ʻoe ʻaʻahi kiate kinautolu.’”
