Якова 5
1 А ну ж тепер ви, багачі́, — плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
Vengan, ustedes, hombres ricos, entregándose a llorar y llorar a causa de los amargos problemas que vienen a ustedes.
2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання́ міль поїла!
Tu riqueza es corrupta, y la polilla a comido sus ropas.
3 Золото ваше та срі́бло поіржа́віло, а їхня іржа буде сві́дчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
Su oro y su plata se ha corroído y su óxido será un testigo contra ustedes, quemándose en su carne como si fuera fuego. Has acumulado tesoro para los últimos días.
4 Ось голосить заплата, що ви затримали в робі́тників, які жали на ваших полях, — і голосі́ння женці́в досягли́ вух Господа Савао́та!
Mira, el dinero que falsamente retuviste a los trabajadores que segaron, está clamando contra ti; y los gritos de los que cosecharon tu grano han llegado a los oídos del Señor de los ejércitos.
5 Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої ви́годували, немов би на день зако́лення.
Has estado viviendo en lujo y placeres en la tierra y han disfrutado; Has engordado tu corazón como en un día de matanza.
6 Ви Праведного засудили й убили, — Він вам не проти́вився!
Has dado tu decisión contra el hombre recto y lo has dado muerte. Él no luchó contra ti.
7 Отож, браття, довготерпіть аж до при́ходу Господа! Ось чекає рільни́к дорогоцінного пло́ду землі, довготе́рпить за нього, аж поки оде́ржить дощ ранній та пізній.
Continúen esperando pacientemente, mis hermanos, hasta la venida del Señor, como el granjero que espera el buen fruto de la tierra hasta que lleguen las lluvias tempranas y tardías.
8 Довготерпі́ть же й ви, зміцніть серця ваші, бо набли́зився при́хід Господній!
Tengan paciencia en su espera; manténganse firmes en sus corazones: porque la venida del Señor está cerca.
9 Не нарікайте один на о́дного, браття, щоб вас не засу́джено, — он Суддя стоїть перед дверима!
No digan cosas difíciles unos contra otros, hermanos, para que no sean juzgados; mira, el juez está esperando en la puerta.
10 Візьміть, браття, пророків за при́клад стражда́ння та довготерпі́ння, — вони промовляли Господнім Ім'я́м!
Tomemos como ejemplo de dolor y paciencia de los profetas que hablaron a los hombres las palabras del Señor.
11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йо́вове терпі́ння та бачили Господній кінець його́, що „ве́льми Господь милости́вий та щедрий“.
Decimos que los hombres que han pasado por el dolor son felices: ustedes tiene la historia de Job y los problemas por los cuales paso y han visto que el Señor estaba lleno de compasión y misericordia al final.
12 А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: „Так, так“та „Ні, ні“, щоб не впасти вам в о́суд.
Pero sobre todo, hermanos míos, no hagan juramentos, ni por el cielo, ni por la tierra, ni por ninguna otra cosa; pero su Sí sea Sí, y su No sea No; para que no sean juzgados.
13 Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми́!
¿Hay alguien entre ustedes afligido? deja que él diga oraciones. ¿Alguien está contento? déjalo hacer una canción de alabanza.
14 Чи хворі́є хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намасти́вши його оливою в Господнє Ім'я́,
¿Hay alguien entre ustedes que esté enfermo? que envíe por los ancianos de la iglesia; y que digan oraciones sobre él, poniéndole aceite en el nombre del Señor.
15 і молитва віри вздоро́вить недужого, і Господь його піді́йме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
Y por la oración de fe, el hombre enfermo será sanado, y él será levantado por el Señor, y por cualquier pecado que haya hecho, tendrá perdón.
16 Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!
Entonces, hagan una declaración de sus pecados unos a otros, y digan oraciones unos por otros para que puedan ser sanados. La oración fervorosa de un buen hombre tiene mucho poder.
17 Ілля́ був люди́на, подібна до нас при́страстями, і він помолився молитвою, щоб дощу́ не було́, — і дощу не було́ на землі аж три роки й шість місяців...
Elías era un hombre de carne y hueso como nosotros, e hizo una fuerte oración para que no lloviera; y no hubo lluvia en la tierra durante tres años y seis meses.
18 І він знов помолився, — і дощу́ дало́ небо, а земля вродила свій плід!
Y él hizo otra oración, y el cielo hizo descender la lluvia y la tierra dio su fruto.
19 Бра́ття мої, — коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
Hermanos míos, si uno de ustedes se apartó del camino de la fe verdadera y otro le hizo ver su error,
20 хай знає, що той, хто грішника навернув від його блу́дної дороги, той душу його спасає від смерти та бе́зліч гріхів покриває!
Asegúrese de que aquel por quien un pecador se ha apartado del error de su camino, salvará de muerte un alma, y cubrirá una multitud de pecados.
