Якова 4
1 Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
D'où viennent parmi vous les dissensions et les querelles? N'est-ce pas de vos passions, qui combattent dans vos membres?
2 Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,
Vous convoitez, et vous n'obtenez pas; vous êtes meurtriers et jaloux, et vous ne pouvez être satisfaits; vous luttez, et vous faites la guerre, et vous n'obtenez pas, parce que vous ne demandez pas.
3 прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.
Vous demandez, et vous ne recevez point, parce que vous demandez mal, et dans la vue de satisfaire à vos plaisirs.
4 Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається.
Hommes et femmes adultères, ne savez-vous pas que l'amour du monde est une inimitié contre Dieu? Qui voudra donc être ami du monde, se rendra ennemi de Dieu.
5 Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“?
Pensez-vous que l'Écriture parle en vain? L'Esprit qui habite en nous, a-t-il des désirs qui portent à l'envie?
6 Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.
Au contraire, il accorde une grâce plus grande. C'est pourquoi, l'Écriture dit: Dieu résiste aux orgueilleux, mais il fait grâce aux humbles.
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.
Soumettez-vous donc à Dieu; résistez au diable, et il s'enfuira de vous.
8 Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
Approchez-vous de Dieu, et il s'approchera de vous. Pécheurs, nettoyez vos mains; et vous qui avez le cœur partagé, purifiez vos cœurs;
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
Sentez vos misères, et soyez dans le deuil, et pleurez; que votre rire se change en pleurs, et votre joie en tristesse.
10 У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!
Humiliez-vous devant le Seigneur, et il vous élèvera.
11 Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя.
Frères, ne médisez point les uns des autres. Celui qui médit d'un frère, et qui condamne son frère, médit de la loi, et juge la loi. Or, si tu juges la loi, tu n'es point observateur, mais juge de la loi.
12 Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
Il y a un seul Législateur, qui peut sauver et perdre. Toi, qui es-tu, qui juges les autres?
13 А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,
Je m'adresse maintenant à vous qui dites: Nous irons aujourd'hui ou demain dans telle ville, et nous y passerons une année, nous trafiquerons et nous gagnerons. moins il pria avec instance qu'il ne plût point; et il ne plut point sur la terre durant trois ans et six mois.
14 ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!
Or, vous ne savez pas ce qu'il en sera de demain; car, qu'est-ce que votre vie? Ce n'est qu'une vapeur qui parait pour peu de temps, et qui s'évanouit ensuite.
15 Замість того, щоб вам говорити: „Як схоче Госпо́дь та бу́демо живі, то зробимо це або те“.
Au lieu que vous devriez dire: Si le Seigneur le veut, et si nous vivons, nous ferons ceci ou cela.
16 А тепер ви хва́литеся в своїх го́рдощах, — лиха́ всяка подібна хвальба́!
Mais maintenant, vous vous glorifiez dans vos vanteries. Toute présomption de cette sorte est mauvaise.
17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, — той має гріх!
Celui-là donc pèche, qui connaît le bien et qui ne le fait pas.
