Якова 4
1 Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
What causes conflicts and quarrels among you? Don’t they come from the passions at war within you?
2 Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,
You crave what you do not have; you kill and covet, but are unable to obtain it. You quarrel and fight. You do not have, because you do not ask.
3 прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.
And when you do ask, you do not receive, because you ask with wrong motives, that you may squander it on your pleasures.
4 Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається.
You adulteresses! Do you not know that friendship with the world is hostility toward God? Therefore, whoever chooses to be a friend of the world renders himself an enemy of God.
5 Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“?
Or do you think the Scripture says without reason that the Spirit He caused to dwell in us yearns with envy?
6 Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.
But He gives us more grace. This is why it says: “God opposes the proud, but gives grace to the humble.”
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.
Submit yourselves, then, to God. Resist the devil, and he will flee from you.
8 Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
Draw near to God, and He will draw near to you. Cleanse your hands, you sinners, and purify your hearts, you double-minded.
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
Grieve, mourn, and weep. Turn your laughter to mourning, and your joy to gloom.
10 У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!
Humble yourselves before the Lord, and He will exalt you.
11 Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя.
Brothers, do not slander one another. Anyone who speaks against his brother or judges him speaks against the law and judges it. And if you judge the law, you are not a practitioner of the law, but a judge of it.
12 Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
There is only one Lawgiver and Judge, the One who is able to save and destroy. But who are you to judge your neighbor?
13 А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,
Come now, you who say, “Today or tomorrow we will go to this or that city, spend a year there, carry on business, and make a profit.”
14 ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!
You do not even know what will happen tomorrow! What is your life? You are a mist that appears for a little while and then vanishes.
15 Замість того, щоб вам говорити: „Як схоче Госпо́дь та бу́демо живі, то зробимо це або те“.
Instead, you ought to say, “If the Lord is willing, we will live and do this or that.”
16 А тепер ви хва́литеся в своїх го́рдощах, — лиха́ всяка подібна хвальба́!
As it is, you boast in your proud intentions. All such boasting is evil.
17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, — той має гріх!
Anyone, then, who knows the right thing to do, yet fails to do it, is guilty of sin.
