Якова 4
1 Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
Where do wars and fightings among you come from? Do not they come from your pleasures that war in your members?
2 Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,
You lust, and do not have. You murder and covet, and cannot obtain. You fight and make war. You do not have, because you do not ask.
3 прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.
You ask, and do not receive, because you ask with wrong motives, so that you may spend it on your pleasures.
4 Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається.
You adulterers and adulteresses, do not you know that friendship with the world is hostility toward God? Whoever therefore wants to be a friend of the world makes himself an enemy of God.
5 Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“?
Or do you think that the Scripture says in vain, “The Spirit who lives in us yearns jealously”?
6 Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.
But he gives more grace. Therefore it says, “God resists the proud, but gives grace to the humble.”
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.
Be subject therefore to God. Resist the devil, and he will flee from you.
8 Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
Draw near to God, and he will draw near to you. Cleanse your hands, you sinners. Purify your hearts, you double-minded.
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
Lament, mourn, and weep. Let your laughter be turned to mourning and your joy to gloom.
10 У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!
Humble yourselves in the sight of the Lord, and he will exalt you.
11 Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя.
Do not speak against one another, brothers. He who speaks against a brother and judges his brother, speaks against the law and judges the law. But if you judge the law, you are not a doer of the law but a judge.
12 Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
Only one is the lawgiver, who is able to save and to destroy. But who are you to judge another?
13 А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,
Come now, you who say, “Today or tomorrow let’s go into this city and spend a year there, trade, and make a profit.”
14 ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!
Yet you do not know what your life will be like tomorrow. For what is your life? For you are a vapor that appears for a little time and then vanishes away.
15 Замість того, щоб вам говорити: „Як схоче Госпо́дь та бу́демо живі, то зробимо це або те“.
For you ought to say, “If the Lord wills, we will both live, and do this or that.”
16 А тепер ви хва́литеся в своїх го́рдощах, — лиха́ всяка подібна хвальба́!
But now you glory in your boasting. All such boasting is evil.
17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, — той має гріх!
To him therefore who knows to do good and does not do it, to him it is sin.
