Якова 3
1 Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший о́суд при́ймемо.
Not many of you should become teachers, my brothers, for you know that we who teach will be judged more strictly.
2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло.
For we all stumble in many ways. If anyone does not stumble in words, he is a perfect man, able to control even his whole body.
3 От і ко́ням вкладаєм узде́чки до ро́та, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
Now if we put bits into horses' mouths for them to obey us, we can also direct their whole bodies.
4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітра́ми жорсто́кими, проте найменшим сте́рном скеро́вуються, куди хоче стерни́чий.
Notice also that ships, although they are so large and are driven by strong winds, are steered by a very small rudder to wherever the pilot desires.
5 Так само й язик, — малий член, але хва́литься ве́льми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
Likewise the tongue is a small body part, yet it boasts great things. Notice also how small a fire sets on fire a large forest.
6 І язик — то огонь. Як світ неправости, поста́влений так поміж нашими членами, язик скверни́ть усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. (Geenna g1067)
The tongue is also a fire, a world of sinfulness set among our body parts. It stains the whole body and sets on fire the course of life. It is itself set on fire by hell. (Geenna g1067)
7 Бо всяка природа звірі́в і пташо́к, гадів і мо́рських потвор прибо́ркується, і прибо́ркана буде природою лю́дською,
For every kind of wild animal, bird, reptile, and sea creature is being tamed and has been tamed by mankind.
8 та не може ніхто із людей язика вгамува́ти, — він зло безупи́нне, він повний отрути смерте́льної!
But no human being can tame the tongue. It is a restless evil, full of deadly poison.
9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
With it we praise the Lord and Father, and with it we curse men, who have been made in God's likeness.
10 Із тих самих уст виходить благослове́ння й прокля́ття. Не повинно, брати́ мої, щоб так це було́!
Out of the same mouth come blessing and cursing. My brothers, these things should not happen.
11 Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́?
Does a spring pour out from its opening both sweet and bitter water?
12 Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́.
Does a fig tree, my brothers, make olives? Or a grapevine, figs? Neither can salty water produce sweet water.
13 Хто мудрий і розумний між вами, нехай він покаже діла́ свої в ла́гідній мудрості добрим поводженням!
Who is wise and understanding among you? Let that person show a good life by his works in the humility of wisdom.
14 Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, —
But if you have bitter jealousy and ambition in your heart, do not boast and lie against the truth.
15 це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська.
This is not the wisdom that comes down from above. Instead, it is earthly, unspiritual, demonic.
16 Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ!
For where there are jealousy and ambition, there is confusion and every evil practice.
17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава.
But the wisdom from above is first pure, then peace-loving, gentle, reasonable, full of mercy and good fruits, impartial and sincere.
18 А плід праведности сіється творцями миру.
The fruit of righteousness is sown in peace among those who make peace.
