Якова 3
1 Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший о́суд при́ймемо.
Do not become many teachers, my brothers, because you know well that we teachers shall be judged by a severer standard than others.
2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло.
For in many respects we often stumble. If any man never stumbles in speech, the same is a perfect man, able to bridle the whole body as well.
3 От і ко́ням вкладаєм узде́чки до ро́та, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
When we put bits in the mouths of horses to make them obey us, we control their whole body also.
4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітра́ми жорсто́кими, проте найменшим сте́рном скеро́вуються, куди хоче стерни́чий.
Look at the ships too, though they are so large, even when driven by fierce winds they are turned by a very small rudder, wherever the impulse of the helmsman wills.
5 Так само й язик, — малий член, але хва́литься ве́льми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
So also the tongue is a small member and makes great boasts. Behold, how great a forest is set on fire by a little spark!
6 І язик — то огонь. Як світ неправости, поста́влений так поміж нашими членами, язик скверни́ть усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. (Geenna g1067)
And the tongue is a fire; it is a very world of iniquity among our members, defiling the whole body, and setting on fire the wheel of nature, and is itself set on fire by hell. (Geenna g1067)
7 Бо всяка природа звірі́в і пташо́к, гадів і мо́рських потвор прибо́ркується, і прибо́ркана буде природою лю́дською,
For while every kind of beast and bird, and of reptiles and sea- creatures are tamable, and actually have been tamed by mankind,
8 та не може ніхто із людей язика вгамува́ти, — він зло безупи́нне, він повний отрути смерте́льної!
no man can tame the tongue, restless evil that it is, full of deadly poison.
9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
With it we continually bless our Lord and Father, and with it we are accustomed to curse men made in the image of God.
10 Із тих самих уст виходить благослове́ння й прокля́ття. Не повинно, брати́ мої, щоб так це було́!
From out of the same mouth pour forth blessings and cursings! My brothers, this ought not to be so.
11 Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́?
Does a spring pour forth from the same opening sweet water and bitter?
12 Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́.
Can a fig tree, my brothers, bear olives; or a grape-vine, figs? No more can salt water yield fresh water.
13 Хто мудрий і розумний між вами, нехай він покаже діла́ свої в ла́гідній мудрості добрим поводженням!
Who among you is wise and intelligent? Let him show his deeds by his good life, in the meekness of wisdom.
14 Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, —
But if you have bitter jealousy and faction in your heart, do not be boasting of that, and be false to the truth.
15 це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська.
Such wisdom is not that which is descending from on high, but is earthly, sensual, demonlike.
16 Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ!
For wherever jealousy and faction exist, there is confusion and every evil deed.
17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава.
But the wisdom which comes from on high is first pure, then peaceable, gentle, conciliatory, overflowing with mercy and good fruits, without partiality and without insincerity.
18 А плід праведности сіється творцями миру.
And the fruit of righteousness is being sown in peace by those who are working peace.
