Якова 2
1 Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
ਹੇ ਮਮ ਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਯੂਯਮ੍ ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਤੇਜਸ੍ਵਿਨਃ ਪ੍ਰਭੋ ਰ੍ਯੀਸ਼ੁਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟਸ੍ਯ ਧਰ੍ੰਮੰ ਮੁਖਾਪੇਕ੍ਸ਼਼ਯਾ ਨ ਧਾਰਯਤ|
2 Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,
ਯਤੋ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਸਭਾਯਾਂ ਸ੍ਵਰ੍ਣਾਙ੍ਗੁਰੀਯਕਯੁਕ੍ਤੇ ਭ੍ਰਾਜਿਸ਼਼੍ਣੁਪਰਿੱਛਦੇ ਪੁਰੁਸ਼਼ੇ ਪ੍ਰਵਿਸ਼਼੍ਟੇ ਮਲਿਨਵਸ੍ਤ੍ਰੇ ਕਸ੍ਮਿੰਸ਼੍ਚਿਦ੍ ਦਰਿਦ੍ਰੇ(ਅ)ਪਿ ਪ੍ਰਵਿਸ਼਼੍ਟੇ
3 і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут, “а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
ਯੂਯੰ ਯਦਿ ਤੰ ਭ੍ਰਾਜਿਸ਼਼੍ਣੁਪਰਿੱਛਦਵਸਾਨੰ ਜਨੰ ਨਿਰੀਕ੍ਸ਼਼੍ਯ ਵਦੇਤ ਭਵਾਨ੍ ਅਤ੍ਰੋੱਤਮਸ੍ਥਾਨ ਉਪਵਿਸ਼ਤ੍ਵਿਤਿ ਕਿਞ੍ਚ ਤੰ ਦਰਿਦ੍ਰੰ ਯਦਿ ਵਦੇਤ ਤ੍ਵਮ੍ ਅਮੁਸ੍ਮਿਨ੍ ਸ੍ਥਾਨੇ ਤਿਸ਼਼੍ਠ ਯਦ੍ਵਾਤ੍ਰ ਮਮ ਪਾਦਪੀਠ ਉਪਵਿਸ਼ੇਤਿ,
4 то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?
ਤਰ੍ਹਿ ਮਨਃਸੁ ਵਿਸ਼ੇਸ਼਼੍ਯ ਯੂਯੰ ਕਿੰ ਕੁਤਰ੍ਕੈਃ ਕੁਵਿਚਾਰਕਾ ਨ ਭਵਥ?
5 Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
ਹੇ ਮਮ ਪ੍ਰਿਯਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਸ਼੍ਰੁʼਣੁਤ, ਸੰਸਾਰੇ ਯੇ ਦਰਿਦ੍ਰਾਸ੍ਤਾਨ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੋ ਵਿਸ਼੍ਵਾਸੇਨ ਧਨਿਨਃ ਸ੍ਵਪ੍ਰੇਮਕਾਰਿਭ੍ਯਸ਼੍ਚ ਪ੍ਰਤਿਸ਼੍ਰੁਤਸ੍ਯ ਰਾਜ੍ਯਸ੍ਯਾਧਿਕਾਰਿਣਃ ਕਰ੍ੱਤੁੰ ਕਿੰ ਨ ਵਰੀਤਵਾਨ੍? ਕਿਨ੍ਤੁ ਦਰਿਦ੍ਰੋ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਭਿਰਵਜ੍ਞਾਯਤੇ|
6 А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
ਧਨਵਨ੍ਤ ਏਵ ਕਿੰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਨੋਪਦ੍ਰਵਨ੍ਤਿ ਬਲਾੱਚ ਵਿਚਾਰਾਸਨਾਨਾਂ ਸਮੀਪੰ ਨ ਨਯਨ੍ਤਿ?
7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?
ਯੁਸ਼਼੍ਮਦੁਪਰਿ ਪਰਿਕੀਰ੍ੱਤਿਤੰ ਪਰਮੰ ਨਾਮ ਕਿੰ ਤੈਰੇਵ ਨ ਨਿਨ੍ਦ੍ਯਤੇ?
8 Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.
ਕਿਞ੍ਚ ਤ੍ਵੰ ਸ੍ਵਸਮੀਪਵਾਸਿਨਿ ਸ੍ਵਾਤ੍ਮਵਤ੍ ਪ੍ਰੀਯਸ੍ਵ, ਏਤੱਛਾਸ੍ਤ੍ਰੀਯਵਚਨਾਨੁਸਾਰਤੋ ਯਦਿ ਯੂਯੰ ਰਾਜਕੀਯਵ੍ਯਵਸ੍ਥਾਂ ਪਾਲਯਥ ਤਰ੍ਹਿ ਭਦ੍ਰੰ ਕੁਰੁਥ|
9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.
ਯਦਿ ਚ ਮੁਖਾਪੇਕ੍ਸ਼਼ਾਂ ਕੁਰੁਥ ਤਰ੍ਹਿ ਪਾਪਮ੍ ਆਚਰਥ ਵ੍ਯਵਸ੍ਥਯਾ ਚਾਜ੍ਞਾਲਙ੍ਘਿਨ ਇਵ ਦੂਸ਼਼੍ਯਧ੍ਵੇ|
10 Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.
ਯਤੋ ਯਃ ਕਸ਼੍ਚਿਤ੍ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਸ੍ਨਾਂ ਵ੍ਯਵਸ੍ਥਾਂ ਪਾਲਯਤਿ ਸ ਯਦ੍ਯੇਕਸ੍ਮਿਨ੍ ਵਿਧੌ ਸ੍ਖਲਤਿ ਤਰ੍ਹਿ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ਾਮ੍ ਅਪਰਾਧੀ ਭਵਤਿ|
11 Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.
ਯਤੋ ਹੇਤੋਸ੍ਤ੍ਵੰ ਪਰਦਾਰਾਨ੍ ਮਾ ਗੱਛੇਤਿ ਯਃ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਸ ਏਵ ਨਰਹਤ੍ਯਾਂ ਮਾ ਕੁਰ੍ੱਯਾ ਇਤ੍ਯਪਿ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਤ੍ਵੰ ਪਰਦਾਰਾਨ੍ ਨ ਗਤ੍ਵਾ ਯਦਿ ਨਰਹਤ੍ਯਾਂ ਕਰੋਸ਼਼ਿ ਤਰ੍ਹਿ ਵ੍ਯਵਸ੍ਥਾਲਙ੍ਘੀ ਭਵਸਿ|
12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
ਮੁਕ੍ਤੇ ਰ੍ਵ੍ਯਵਸ੍ਥਾਤੋ ਯੇਸ਼਼ਾਂ ਵਿਚਾਰੇਣ ਭਵਿਤਵ੍ਯੰ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ਾ ਲੋਕਾ ਇਵ ਯੂਯੰ ਕਥਾਂ ਕਥਯਤ ਕਰ੍ੰਮ ਕੁਰੁਤ ਚ|
13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
ਯੋ ਦਯਾਂ ਨਾਚਰਤਿ ਤਸ੍ਯ ਵਿਚਾਰੋ ਨਿਰ੍ੱਦਯੇਨ ਕਾਰਿਸ਼਼੍ਯਤੇ, ਕਿਨ੍ਤੁ ਦਯਾ ਵਿਚਾਰਮ੍ ਅਭਿਭਵਿਸ਼਼੍ਯਤਿ|
14 Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
ਹੇ ਮਮ ਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਮਮ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੋ(ਅ)ਸ੍ਤੀਤਿ ਯਃ ਕਥਯਤਿ ਤਸ੍ਯ ਕਰ੍ੰਮਾਣਿ ਯਦਿ ਨ ਵਿਦ੍ਯਨ੍ਤ ਤਰ੍ਹਿ ਤੇਨ ਕਿੰ ਫਲੰ? ਤੇਨ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੇਨ ਕਿੰ ਤਸ੍ਯ ਪਰਿਤ੍ਰਾਣੰ ਭਵਿਤੁੰ ਸ਼ਕ੍ਨੋਤਿ?
15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,
ਕੇਸ਼਼ੁਚਿਦ੍ ਭ੍ਰਾਤ੍ਰੁʼਸ਼਼ੁ ਭਗਿਨੀਸ਼਼ੁ ਵਾ ਵਸਨਹੀਨੇਸ਼਼ੁ ਪ੍ਰਾਤ੍ਯਹਿਕਾਹਾਰਹੀਨੇਸ਼਼ੁ ਚ ਸਤ੍ਸੁ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਕੋ(ਅ)ਪਿ ਤੇਭ੍ਯਃ ਸ਼ਰੀਰਾਰ੍ਥੰ ਪ੍ਰਯੋਜਨੀਯਾਨਿ ਦ੍ਰਵ੍ਯਾਣਿ ਨ ਦਤ੍ਵਾ ਯਦਿ ਤਾਨ੍ ਵਦੇਤ੍,
16 а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?
ਯੂਯੰ ਸਕੁਸ਼ਲੰ ਗਤ੍ਵੋਸ਼਼੍ਣਗਾਤ੍ਰਾ ਭਵਤ ਤ੍ਰੁʼਪ੍ਯਤ ਚੇਤਿ ਤਰ੍ਹ੍ਯੇਤੇਨ ਕਿੰ ਫਲੰ?
17 Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!
ਤਦ੍ਵਤ੍ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੋ ਯਦਿ ਕਰ੍ੰਮਭਿ ਰ੍ਯੁਕ੍ਤੋ ਨ ਭਵੇਤ੍ ਤਰ੍ਹ੍ਯੇਕਾਕਿਤ੍ਵਾਤ੍ ਮ੍ਰੁʼਤ ਏਵਾਸ੍ਤੇ|
18 Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
ਕਿਞ੍ਚ ਕਸ਼੍ਚਿਦ੍ ਇਦੰ ਵਦਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਤਵ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੋ ਵਿਦ੍ਯਤੇ ਮਮ ਚ ਕਰ੍ੰਮਾਣਿ ਵਿਦ੍ਯਨ੍ਤੇ, ਤ੍ਵੰ ਕਰ੍ੰਮਹੀਨੰ ਸ੍ਵਪ੍ਰਤ੍ਯਯੰ ਮਾਂ ਦਰ੍ਸ਼ਯ ਤਰ੍ਹ੍ਯਹਮਪਿ ਮਤ੍ਕਰ੍ੰਮਭ੍ਯਃ ਸ੍ਵਪ੍ਰਤ੍ਯਯੰ ਤ੍ਵਾਂ ਦਰ੍ਸ਼ਯਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ|
19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.
ਏਕ ਈਸ਼੍ਵਰੋ (ਅ)ਸ੍ਤੀਤਿ ਤ੍ਵੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯੇਸ਼਼ਿ| ਭਦ੍ਰੰ ਕਰੋਸ਼਼ਿ| ਭੂਤਾ ਅਪਿ ਤਤ੍ ਪ੍ਰਤਿਯਨ੍ਤਿ ਕਮ੍ਪਨ੍ਤੇ ਚ|
20 Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?
ਕਿਨ੍ਤੁ ਹੇ ਨਿਰ੍ੱਬੋਧਮਾਨਵ, ਕਰ੍ੰਮਹੀਨਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੋ ਮ੍ਰੁʼਤ ਏਵਾਸ੍ਤ੍ਯੇਤਦ੍ ਅਵਗਨ੍ਤੁੰ ਕਿਮ੍ ਇੱਛਸਿ?
21 Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?
ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਪੂਰ੍ੱਵਪੁਰੁਸ਼਼ੋ ਯ ਇਬ੍ਰਾਹੀਮ੍ ਸ੍ਵਪੁਤ੍ਰਮ੍ ਇਸ੍ਹਾਕੰ ਯਜ੍ਞਵੇਦ੍ਯਾਮ੍ ਉਤ੍ਸ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਵਾਨ੍ ਸ ਕਿੰ ਕਰ੍ੰਮਭ੍ਯੋ ਨ ਸਪੁਣ੍ਯੀਕ੍ਰੁʼਤਃ?
22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?
ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੇ ਤਸ੍ਯ ਕਰ੍ੰਮਣਾਂ ਸਹਕਾਰਿਣਿ ਜਾਤੇ ਕਰ੍ੰਮਭਿਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯਃ ਸਿੱਧੋ (ਅ)ਭਵਤ੍ ਤਤ੍ ਕਿੰ ਪਸ਼੍ਯਸਿ?
23 І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.
ਇੱਥਞ੍ਚੇਦੰ ਸ਼ਾਸ੍ਤ੍ਰੀਯਵਚਨੰ ਸਫਲਮ੍ ਅਭਵਤ੍, ਇਬ੍ਰਾਹੀਮ੍ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰੇ ਵਿਸ਼੍ਵਸਿਤਵਾਨ੍ ਤੱਚ ਤਸ੍ਯ ਪੁਣ੍ਯਾਯਾਗਣ੍ਯਤ ਸ ਚੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਮਿਤ੍ਰ ਇਤਿ ਨਾਮ ਲਬ੍ਧਵਾਨ੍|
24 Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?
ਪਸ਼੍ਯਤ ਮਾਨਵਃ ਕਰ੍ੰਮਭ੍ਯਃ ਸਪੁਣ੍ਯੀਕ੍ਰਿਯਤੇ ਨ ਚੈਕਾਕਿਨਾ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੇਨ|
25 Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?
ਤਦ੍ਵਦ੍ ਯਾ ਰਾਹਬ੍ਨਾਮਿਕਾ ਵਾਰਾਙ੍ਗਨਾ ਚਾਰਾਨ੍ ਅਨੁਗ੍ਰੁʼਹ੍ਯਾਪਰੇਣ ਮਾਰ੍ਗੇਣ ਵਿਸਸਰ੍ਜ ਸਾਪਿ ਕਿੰ ਕਰ੍ੰਮਭ੍ਯੋ ਨ ਸਪੁਣ੍ਯੀਕ੍ਰੁʼਤਾ?
26 Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!
ਅਤਏਵਾਤ੍ਮਹੀਨੋ ਦੇਹੋ ਯਥਾ ਮ੍ਰੁʼਤੋ(ਅ)ਸ੍ਤਿ ਤਥੈਵ ਕਰ੍ੰਮਹੀਨਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯੋ(ਅ)ਪਿ ਮ੍ਰੁʼਤੋ(ਅ)ਸ੍ਤਿ|
