Якова 2
1 Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
Meus irmãos, não tenhais a fé do nosso glorioso Senhor Jesus Cristo em acepção de pessoas.
2 Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,
Pois se algum homem entrar na vossa congregação com anéis de ouro e trajes preciosos, e também entrar algum pobre com roupa de pouco valor,
3 і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут, “а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
e derdes atenção ao que usa o traje precioso, e disserdes: “Senta aqui, num lugar de honra”, mas ao pobre disserdes: “Fica ali em pé” ou “senta-te abaixo do apoio dos meus pés”,
4 то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?
por acaso não fizestes discriminação entre vós mesmos, e não vos tornastes juízes de maus pensamentos?
5 Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
Ouvi, meus amados irmãos: acaso Deus não escolheu os pobres quanto ao mundo para [serem] ricos na fé, e herdeiros do reino que ele prometeu aos que o amam?
6 А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
Vós, porém, desonrastes o pobre. Acaso não são os ricos que vos oprimem e vos arrastam para os tribunais?
7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?
Não são eles que blasfemam o bom nome pelo qual sois chamados?
8 Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.
Se de fato cumpris a lei real conforme a Escritura: Amarás o teu próximo como a ti mesmo, bem fazeis;
9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.
Mas se fazeis acepção de pessoas, cometeis pecado, e sois denunciados pela lei como transgressores.
10 Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.
Pois quem guarda toda a lei, mas falha em um [item], tornou-se culpado de todos.
11 Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.
Porque aquele que disse: “Não cometerás adultério”, também disse: “Não matarás”. Portanto, se não cometeres adultério, mas matares, te tornaste um transgressor da lei.
12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
Falai assim e procedei assim: como os que serão julgados pela lei da liberdade;
13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
porque o julgamento [será] sem misericórdia sobre quem não agiu com misericórdia; mas a misericórdia triunfa sobre o julgamento.
14 Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
Meus irmãos, qual é o proveito se alguém disser que tem fé, mas não tiver obras? Acaso a fé pode salvá-lo?
15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,
E se um irmão ou irmã estiverem nus, e necessitarem do alimento diário,
16 а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?
e algum de vós lhes disser: “Ide em paz, aquecei-vos e saciai-vos”; e não lhes derdes as coisas necessárias ao corpo, qual é o proveito [disso]?
17 Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!
Assim também a fé, se não tiver obras, é morta em si mesma.
18 Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
Mas alguém dirá: Tu tens fé e eu tenho obras. Mostra-me a tua fé sem as tuas obras, e eu, pelas minhas obras, te mostrarei a minha fé.
19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.
Tu crês que há um só Deus? Fazes bem; os demônios também creem, e estremecem.
20 Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?
Ó tolo, queres te certificar de que a fé sem as obras é inútil?
21 Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?
Acaso não foi o nosso pai Abraão justificado pelas obras, quando ofereceu o seu filho Isaque sobre o altar?
22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?
Vês que a fé cooperou com as suas obras, e que pelas obras a fé foi aperfeiçoada.
23 І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.
E cumpriu-se a Escritura que diz: “E Abraão creu em Deus, e isso lhe foi considerado como justiça”, e ele foi chamado amigo de Deus.
24 Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?
Vedes que o ser humano é justificado pelas obras, e não somente pela fé.
25 Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?
E de igual modo não foi também a prostituta Raabe justificada pelas obras, quando recebeu os mensageiros, e ajudou para que saíssem por outro caminho?
26 Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!
Pois assim como o corpo sem o espírito está morto, assim também a fé sem obras está morta.
