Якова 2
1 Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
My brothers, do not hold to faith in our Lord Jesus Christ, the Lord of glory, with favoritism toward certain people.
2 Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,
Suppose that someone enters your meeting wearing gold rings and fine clothes, and there also enters a poor man in dirty clothes.
3 і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут, “а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
If you look at the person wearing fine clothes and say, “You sit here in a good place,” but you say to the poor man, “You stand over there” or “Sit at my feet,”
4 то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?
are you not judging among yourselves? Have you not become judges with evil thoughts?
5 Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
Listen, my beloved brothers, did not God choose the poor of the world to be rich in faith and to be heirs of the kingdom that he promised to those who love him?
6 А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
But you have dishonored the poor! Is it not the rich who oppress you? Are they not the ones who drag you to court?
7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?
Do they not insult the good name by which you have been called?
8 Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.
If, however, you fulfill the royal law according to the scripture, “You shall love your neighbor as yourself,” you do well.
9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.
But if you favor certain people, you are committing sin, and you are convicted by the law as lawbreakers.
10 Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.
For whoever obeys the whole law, except that he stumbles in just a single way, has become guilty of breaking the whole law.
11 Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.
For the one who said, “Do not commit adultery,” also said, “Do not murder.” If you do not commit adultery, but if you do commit murder, you have become a lawbreaker.
12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
So speak and act as those who will be judged by means of the law of freedom.
13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
For judgment comes without mercy to those who have shown no mercy. Mercy triumphs over judgment.
14 Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
What good is it, my brothers, if someone says he has faith, but he has no works? Can that faith save him?
15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,
Suppose that a brother or sister is badly clothed and lacks food for the day.
16 а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?
Suppose that one of you says to them, “Go in peace, stay warm and be filled.” If you do not give them the things necessary for the body, what good is that?
17 Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!
In the same way faith by itself, if it does not have works, is dead.
18 Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
Yet someone may say, “You have faith, and I have works.” Show me your faith without works, and I will show you my faith by my works.
19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.
You believe that there is one God; you do well. But even the demons believe that, and they tremble.
20 Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?
Do you want to know, foolish man, that faith without works is useless?
21 Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?
Was not Abraham our father justified by works when he offered up Isaac his son on the altar?
22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?
You see that faith worked with his works, and that by works his faith was fully developed.
23 І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.
The scripture was fulfilled that says, “Abraham believed God, and it was counted to him as righteousness,” and he was called a friend of God.
24 Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?
You see that it is by works that a man is justified, and not only by faith.
25 Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?
In the same way also, was not Rahab the prostitute justified by works, when she welcomed the messengers and sent them away by another road?
26 Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!
For as the body apart from the spirit is dead, even so faith apart from works is dead.
