Якова 2
1 Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
My brethren, do not hold the faith of our glorious Lord Jesus Christ, so as to show a partiality for persons.
2 Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,
For if there comes into your assembly a man in splendid apparel, and with gold rings on his fingers, and there comes in also a poor man, in mean clothing,
3 і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут, “а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
and you show regard to him that wears the splendid apparel, and say to him, Sit here, in an honorable place; and you say to the poor man, Do you stand there, or sit here, under my footstool;
4 то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?
are you not partial in yourselves? and do you not judge from false principles?
5 Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
Hear, my beloved brethren: Has not God chosen the poor of this world, rich in faith, and heirs of the kingdom which God has promised to those who love him?
6 А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
But you dishonor the poor man. Do not the rich oppress you, and do they not themselves drag you to the judgment-seats?
7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?
Do they not themselves revile that honorable name which is called upon you?
8 Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.
If, however, you fulfill the law of highest excellence, according to the scripture, You shall love your neighbor as yourself, you do well.
9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.
But if you show partiality for persons, you work sin, and are convicted by the law as transgressors.
10 Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.
For whoever shall keep the whole law, and yet fail in one, is an offender against all.
11 Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.
For he that said, Do not commit adultery, said also, Do not kill. Now, though you do not commit adultery, yet, if you kill, you are a transgresssor of law.
12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
So speak, and so act, as those who shall be judged by the law of liberty.
13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
For he shall have judgment without mercy, who has shown no mercy. Mercy glories over judgment.
14 Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
What profit is there, my brethren, if any one say he has faith, and have not works? Can faith save him?
15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,
If a brother or sister be naked, and destitute of daily food,
16 а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?
and any of you say to them, Go in peace, be warmed and be filled, and yet give them not the things that are needful for the body, what does this profit them?
17 Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!
So, also, faith, if it has not works, is dead, being by itself.
18 Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
But some one will say, You have faith, and I have works; show me your faith by your works, and I will show you my faith by my works.
19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.
You believe that there is one God; you do well: the demons also believe, and tremble.
20 Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?
But will you know, O vain man, that faith without works is dead?
21 Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?
Was not Abraham our father justified by works, when he offered his son Isaac on the altar?
22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?
Do you see that faith was the moving principle in his works, and by works his faith was made perfect?
23 І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.
And the scripture was fulfilled, which says, Abraham believed God, and it was counted to him for righteousness: and he was called the friend of God.
24 Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?
Do you see that a man is justified by works, and not by faith only?
25 Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?
Likewise, was not Rahab the harlot justified by works, when she had received the messengers, and sent them out another way?
26 Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!
For as the body without the spirit is dead, so faith without works is dead also.
