Якова 1
1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!
| اِیشْوَرَسْیَ پْرَبھو رْیِیشُکھْرِیشْٹَسْیَ چَ داسو یاکُوبْ وِکِیرْنِیبھُوتانْ دْوادَشَں وَںشانْ پْرَتِ نَمَسْکرِتْیَ پَتْرَں لِکھَتِ۔ |
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
| ہے مَمَ بھْراتَرَح، یُویَں یَدا بَہُوِدھَپَرِیکْشاشُ نِپَتَتَ تَدا تَتْ پُورْنانَنْدَسْیَ کارَنَں مَنْیَدھْوَں۔ |
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
| یَتو یُشْماکَں وِشْواسَسْیَ پَرِیکْشِتَتْوینَ دھَیرْیَّں سَمْپادْیَتَ اِتِ جانِیتھَ۔ |
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.
| تَچَّ دھَیرْیَّں سِدّھَپھَلَں بھَوَتُ تینَ یُویَں سِدّھاح سَمْپُورْناشْچَ بھَوِشْیَتھَ کَسْیاپِ گُنَسْیابھاوَشْچَ یُشْماکَں نَ بھَوِشْیَتِ۔ |
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.
| یُشْماکَں کَسْیاپِ جْنانابھاوو یَدِ بھَویتْ تَرْہِ یَ اِیشْوَرَح سَرَلَبھاوینَ تِرَسْکارَنْچَ وِنا سَرْوّیبھْیو دَداتِ تَتَح سَ یاچَتاں تَتَسْتَسْمَے دایِشْیَتے۔ |
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
| کِنْتُ سَ نِحسَنْدیہَح سَنْ وِشْواسینَ یاچَتاں یَتَح سَنْدِگْدھو مانَوو وایُنا چالِتَسْیوتْپْلَوَمانَسْیَ چَ سَمُدْرَتَرَنْگَسْیَ سَدرِشو بھَوَتِ۔ |
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.
| تادرِشو مانَوَح پْرَبھوح کِنْچِتْ پْراپْسْیَتِیتِ نَ مَنْیَتاں۔ |
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.
| دْوِمَنا لوکَح سَرْوَّگَتِشُ چَنْچَلو بھَوَتِ۔ |
9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,
| یو بھْراتا نَمْرَح سَ نِجونَّتْیا شْلاگھَتاں۔ |
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —
| یَشْچَ دھَنَوانْ سَ نِجَنَمْرَتَیا شْلاگھَتاںیَتَح سَ ترِنَپُشْپَوَتْ کْشَیَں گَمِشْیَتِ۔ |
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
| یَتَح سَتاپینَ سُورْیّینودِتْیَ ترِنَں شوشْیَتے تَتْپُشْپَنْچَ بھْرَشْیَتِ تینَ تَسْیَ رُوپَسْیَ سَونْدَرْیَّں نَشْیَتِ تَدْوَدْ دھَنِلوکوپِ سْوِییَمُوڈھَتَیا مْلاسْیَتِ۔ |
12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
| یو جَنَح پَرِیکْشاں سَہَتے سَ ایوَ دھَنْیَح، یَتَح پَرِیکْشِتَتْوَں پْراپْیَ سَ پْرَبھُنا سْوَپْریمَکارِبھْیَح پْرَتِجْناتَں جِیوَنَمُکُٹَں لَپْسْیَتے۔ |
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
| اِیشْوَرو ماں پَرِیکْشَتَ اِتِ پَرِیکْشاسَمَیے کوپِ نَ وَدَتُ یَتَح پاپاییشْوَرَسْیَ پَرِیکْشا نَ بھَوَتِ سَ چَ کَمَپِ نَ پَرِیکْشَتے۔ |
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
| کِنْتُ یَح کَشْچِتْ سْوِییَمَنووانْچھَیاکرِشْیَتے لوبھْیَتے چَ تَسْیَیوَ پَرِیکْشا بھَوَتِ۔ |
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
| تَسْماتْ سا مَنووانْچھا سَگَرْبھا بھُوتْوا دُشْکرِتِں پْرَسُوتے دُشْکرِتِشْچَ پَرِنامَں گَتْوا مرِتْیُں جَنَیَتِ۔ |
16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!
| ہے مَمَ پْرِیَبھْراتَرَح، یُویَں نَ بھْرامْیَتَ۔ |
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
| یَتْ کِنْچِدْ اُتَّمَں دانَں پُورْنو وَرَشْچَ تَتْ سَرْوَّمْ اُورْدّھوادْ اَرْتھَتو یَسْمِنْ دَشانْتَرَں پَرِوَرْتَّنَجاتَچّھایا وا ناسْتِ تَسْمادْ دِیپْتْیاکَراتْ پِتُرَوَروہَتِ۔ |
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.
| تَسْیَ سرِشْٹَوَسْتُوناں مَدھْیے وَیَں یَتْ پْرَتھَمَپھَلَسْوَرُوپا بھَوامَسْتَدَرْتھَں سَ سْویچّھاتَح سَتْیَمَتَسْیَ واکْییناسْمانْ جَنَیاماسَ۔ |
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.
| اَتَایوَ ہے مَمَ پْرِیَبھْراتَرَح، یُشْماکَمْ ایکَیکو جَنَح شْرَوَنے تْوَرِتَح کَتھَنے دھِیرَح کْرودھےپِ دھِیرو بھَوَتُ۔ |
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.
| یَتو مانَوَسْیَ کْرودھَ اِیشْوَرِییَدھَرْمَّں نَ سادھَیَتِ۔ |
21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
| اَتو ہیتو رْیُویَں سَرْوّامْ اَشُچِکْرِیاں دُشْٹَتاباہُلْیَنْچَ نِکْشِپْیَ یُشْمَنْمَنَساں پَرِتْرانے سَمَرْتھَں روپِتَں واکْیَں نَمْرَبھاوینَ گرِہْلِیتَ۔ |
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
| اَپَرَنْچَ یُویَں کیوَلَمْ آتْمَوَنْچَیِتارو واکْیَسْیَ شْروتارو نَ بھَوَتَ کِنْتُ واکْیَسْیَ کَرْمَّکارِنو بھَوَتَ۔ |
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —
| یَتو یَح کَشْچِدْ واکْیَسْیَ کَرْمَّکارِی نَ بھُوتْوا کیوَلَں تَسْیَ شْروتا بھَوَتِ سَ دَرْپَنے سْوِییَشارِیرِکَوَدَنَں نِرِیکْشَمانَسْیَ مَنُجَسْیَ سَدرِشَح۔ |
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.
| آتْماکارے درِشْٹے سَ پْرَسْتھایَ کِیدرِشَ آسِیتْ تَتْ تَتْکْشَنادْ وِسْمَرَتِ۔ |
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!
| کِنْتُ یَح کَشْچِتْ نَتْوا مُکْتیح سِدّھاں وْیَوَسْتھامْ آلوکْیَ تِشْٹھَتِ سَ وِسْمرِتِیُکْتَح شْروتا نَ بھُوتْوا کَرْمَّکَرْتَّیوَ سَنْ سْوَکارْیّے دھَنْیو بھَوِشْیَتِ۔ |
26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!
| اَنایَتَّرَسَنَح سَنْ یَح کَشْچِتْ سْوَمَنو وَنْچَیِتْوا سْوَں بھَکْتَں مَنْیَتے تَسْیَ بھَکْتِ رْمُدھا بھَوَتِ۔ |
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
| کْلیشَکالے پِترِہِیناناں وِدھَوانانْچَ یَدْ اَویکْشَنَں سَںساراچَّ نِشْکَلَنْکینَ یَدْ آتْمَرَکْشَنَں تَدیوَ پِتُرِیشْوَرَسْیَ ساکْشاتْ شُچِ رْنِرْمَّلا چَ بھَکْتِح۔ |
