Якова 1
1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!
James, a slave of God and of the Lord Jesus Christ, sends greeting to the twelve tribes that are scattered abroad.
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
My brothers, when you are beset by various temptations, count it all joy,
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
because you know that the testing of your faith is working out endurance.
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.
But let endurance have its perfect work, so that you may be perfect and entire, not lacking in anything.
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.
If any one of you is lacking in wisdom, let him ask it from the God who gives to all men freely and without upbraiding; and it will be given to him.
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
But let him ask in faith, without wavering; for he who wavers is like a surge of the sea, wind-driven and tossed.
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.
Such a man need not suppose that he will receive anything from the Lord,
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.
double-minded as he is, unstable at every turn.
9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,
Let a brother in humble circumstances glory in his exaltation;
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —
but a rich brother, in his humiliation; because like the flower of the grass the rich man will pass away.
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
For as the sun comes up with a burning heat, it withers the grass, and its flowers fall, and the grace of the fashion of it perishes; so also shall the rich man fade away amid his pursuits.
12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
Blessed is the man who endures temptation; for when he has stood the test he will receive the crown of life which the Lord has promised to those who love him.
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
When he is being tempted, let no one say, "It is God who tempts me," for God cannot be tempted with evil, nor does he tempt any man.
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
But each man is tempted by his own lusts that allure and entice him.
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
Then lust conceives and gives birth to sin; and sin, when it is mature, brings forth death.
16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!
Do not be deceived, my brothers!
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
Every good gift and every perfect boon is from above, and is ever coming down to us from the Father of the heavenly lights, with whom is no variation nor shadow of eclipse.
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.
Because he willed, he gave us birth through the word of truth, so that we should be a kind of first-fruits among his creatures.
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.
Mark this well, my dear brothers. Let every man be swift in hearing, slow in speaking, slow in growing angry;
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.
for a man’s anger does not further the righteous purpose of God.
21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
So strip off all filthiness and superfluity of wickedness, and in meekness receive the implanted Word, which is able to save your souls.
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
And become doers of the Word, and not merely hearers, deceiving yourselves.
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —
Because if any one is a hearer of the Word and not a doer, he is like a man who looks at his natural face in a mirror;
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.
for after he has looked carefully at himself, he goes away, and at once forgets what he is like.
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!
But the man who looks closely into the perfect law - the law of liberty - and continues looking, this man will be blessed in his deed because he is not a hearer who forgets, but a doer who does.
26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!
If a man thinks himself to be religious, and yet does not bridle his tongue, but deceives his own religion,
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
and undefiled before our God and Father, to look after orphans and widows in their affliction, and ever to keep himself unspotted from the world.
