Ісая 6
1 Року смерти царя Озі́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кі́нці одежі Його перепо́внювали храм.
In the year that king Uzziah died I saw the Lord sitting upon a throne, high and lifted up, and his train filled the temple.
2 Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
Above him stood the seraphim. Each one had six wings, with two he covered his face, and with two he covered his feet, and with two he flew.
3 І кликав один до о́дного й говорив: „Свят, свят, свят Господь Савао́т, уся земля повна слави Його!“
And one cried to another, and said, Holy, holy, holy, is Jehovah of hosts. The whole earth is full of his glory.
4 І захиталися чопи́ порогів від голосу того, хто кликав, а храм перепо́внився димом!
And the foundations of the thresholds shook at the voice of him who cried, and the house was filled with vapor.
5 Тоді я сказав: „Горе мені, бо я занапа́щений! Бо я чоловік нечистоу́стий, і сиджу́ посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!“
Then I said, Woe is me! For I am undone, because I am a man of unclean lips, and I dwell in the midst of a people of unclean lips. For my eyes have seen the King, Jehovah of hosts.
6 І прилетів до мене один з Серафи́мів, а в руці його ву́гіль розпа́лений, якого він узяв щипцями з-над же́ртівника.
Then one of the seraphim flew to me, having a live coal in his hand, which he had taken with the tongs from off the altar.
7 І він доторкну́вся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззако́ння твоє, і гріх твій оку́плений“.
And he touched my mouth with it, and said, Lo, this has touched thy lips, and thine iniquity is taken away, and thy sin forgiven.
8 І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю́, і хто пі́де для Нас?“А я відказав: „Ось я, — пошли Ти мене!“
And I heard the voice of the Lord, saying, Whom shall I send, and who will go for us? Then I said, Lo, send me.
9 А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́: Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.
And he said, Go, and tell this people, Hear ye indeed, but do not understand, and see ye indeed, but do not perceive.
10 Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́, і тяжки́ми зроби його уші, а очі йому позакле́юй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!
Make the heart of this people fat, and make their ears heavy, and shut their eyes, lest they see with their eyes, and hear with their ears, and understand with their heart, and turn, and be healed.
11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.
Then I said, Lord, how long? And he answered, Until cities be waste without inhabitant, and houses without man, and the land become utterly waste,
12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.
and Jehovah has removed men far away, and the forsaken places be many in the midst of the land.
13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!
And if there be yet a tenth in it, it also shall in turn be eaten up. As a terebinth, and as an oak, whose stock remains when they are felled, so the holy seed is the stock of it.
