Ісая 58
1 Кричи на все горло, не стри́муйсь, свій голос повищ, мов у сурму́, й об'яви́ ти наро́дові Моєму про їхній пере́ступ, а до́мові Якова — їхні гріхи́!
你要大声喊叫，不可止息； 扬起声来，好像吹角。 向我百姓说明他们的过犯； 向雅各家说明他们的罪恶。
2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати доро́ги Мої, мов наро́д той, що праведне чинить, і права́ свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права́ справедливости, жадають набли́ження Бога:
他们天天寻求我， 乐意明白我的道， 好像行义的国民， 不离弃他们 神的典章， 向我求问公义的判语， 喜悦亲近 神。
3 „На́що ми по́стимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того́?“Отак, — у день по́сту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робі́тників ти́снете!
他们说：我们禁食，你为何不看见呢？ 我们刻苦己心，你为何不理会呢？ 看哪，你们禁食的日子仍求利益， 勒逼人为你们做苦工。
4 Тож на сва́рку та за́колот по́стите ви, та щоб кулако́м бити наха́бно. Тепер ви не по́стите так, щоб ваш голос почу́тий був на височині́!
你们禁食，却互相争竞， 以凶恶的拳头打人。 你们今日禁食， 不得使你们的声音听闻于上。
5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, — той день, коли мо́рить люди́на душу свою́, свою голову гне, як та очерети́на, і сте́лить вере́ту та по́піл? Чи ж оце називаєш ти по́стом та днем уподо́би для Господа?
这样禁食岂是我所拣选、 使人刻苦己心的日子吗？ 岂是叫人垂头像苇子， 用麻布和炉灰铺在他以下吗？ 你这可称为禁食、为耶和华所悦纳的日子吗？
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти?
我所拣选的禁食不是要松开凶恶的绳， 解下轭上的索， 使被欺压的得自由， 折断一切的轭吗？
7 Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного?
不是要把你的饼分给饥饿的人， 将飘流的穷人接到你家中， 见赤身的给他衣服遮体， 顾恤自己的骨肉而不掩藏吗？
8 Зася́є тоді́, мов досві́тня зоря́, твоє світло, і хутко шкі́рою рана твоя заросте́, і твоя справедливість ходи́тиме перед тобою, а слава Господня сторо́жею за́дньою!
这样，你的光就必发现如早晨的光； 你所得的医治要速速发明。 你的公义必在你前面行； 耶和华的荣光必作你的后盾。
9 Тоді кли́кати будеш — і Господь відпові́сть, будеш кли́кати — і Він скаже: Ось Я! Якщо віддали́ш з-поміж себе ярмо́, не бу́деш підно́сити пальця й казати лихо́го,
那时你求告，耶和华必应允； 你呼求，他必说：我在这里。 你若从你中间除掉重轭 和指摘人的指头，并发恶言的事，
10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане,
你心若向饥饿的人发怜悯， 使困苦的人得满足， 你的光就必在黑暗中发现； 你的幽暗必变如正午。
11 і буде Господь тебе за́вжди прова́дити, і душу твою нагоду́є в посу́ху, ко́сті твої позміцня́є, і ти станеш, немов той напо́єний сад, і мов джерело́ те, що во́ди його не всиха́ють!
耶和华也必时常引导你， 在干旱之地使你心满意足， 骨头强壮。 你必像浇灌的园子， 又像水流不绝的泉源。
12 І руїни відві́чні сини твої позабудо́вують, поставиш осно́ви дові́чні, і будуть тебе називати: „Замуро́вник проло́му, напра́вник шляхів для посе́лення“!
那些出于你的人必修造久已荒废之处； 你要建立拆毁累代的根基。 你必称为补破口的， 和重修路径与人居住的。
13 Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́, щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, —
你若在安息日掉转你的脚步， 在我圣日不以操作为喜乐， 称安息日为可喜乐的， 称耶和华的圣日为可尊重的； 而且尊敬这日， 不办自己的私事， 不随自己的私意， 不说自己的私话，
14 тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце!
你就以耶和华为乐。 耶和华要使你乘驾地的高处， 又以你祖雅各的产业养育你。 这是耶和华亲口说的。
