< Ісая 55 >
1 О, всі спра́гнені, — йдіть до води́, а ви, що не маєте срі́бла, — ідіть, купіть жи́вности — й їжте! І йдіть, без срібла́ купіть жи́вности, і без платні́ вина й молока!
„Вой, тоць чей ынсетаць, вениць ла апе, кяр ши чел че н-аре бань! Вениць ши кумпэраць букате, вениць ши кумпэраць вин ши лапте, фэрэ бань ши фэрэ платэ!
2 На́що будете ва́жити срі́бло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не си́тить? Послухайте пильно Мене, й спожива́йте добро́, — і нехай розкошу́є у на́ситі ваша душа!
Де че кынтэриць арӂинт пентру ун лукру каре ну хрэнеште? Де че вэ даць кыштигул мунчий пентру чева каре ну сатурэ? Аскултаци-Мэ дар ши вець мынка че есте бун ши суфлетул востру се ва десфэта ку букате густоасе.
3 Нахиліть своє ву́хо, й до Мене прийді́ть, послухайте, й жи́тиме ваша душа! І Я з вами складу́ заповіта навіки на незмінні Давидові милості.
Луаць аминте ши вениць ла Мине, аскултаць, ши суфлетул востру ва трэи, кэч Еу вой ынкея ку вой ун легэмынт вешник, ка сэ ынтэреск ындурэриле Меле фацэ де Давид.
4 Отож, Його дав Я за свідка наро́дам, за проводиря́ та влади́ку наро́дам.
Ятэ, л-ам пус мартор пе лынгэ попоаре, кап ши стэпынитор ал попоарелор.
5 Тож покличеш наро́д, що не знаєш його, і той люд, що не знає тебе, і вони поспіша́ться до тебе, ради Господа, Бога твого́, і ради Святого Ізраїлевого, що просла́вив тебе.
Ынтр-адевэр, вей кема нямурь пе каре ну ле куношть ши попоаре каре ну те куноск вор алерга ла тине пентру Домнул Думнезеул тэу, пентру Сфынтул луй Исраел, каре те прослэвеште.”
6 Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!
Кэутаць пе Домнул кытэ време се поате гэси; кемаци-Л кытэ време есте апроапе.
7 Хай безбожний покине дорогу свою, а круті́й — свої за́думи, і хай до Господа зве́рнеться, — і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!
Сэ се ласе чел рэу де каля луй ши омул нелеӂюит сэ се ласе де гындуриле луй, сэ се ынтоаркэ ла Домнул, каре ва авя милэ де ел, ла Думнезеул ностру, каре ну обосеште ертынд.
8 Бо ваші думки́ — не Мої це думки́, а доро́ги Мої — то не ваші доро́ги, говорить Господь.
„Кэч гындуриле Меле ну сунт гындуриле воастре ши кэиле воастре ну сунт кэиле Меле”, зиче Домнул.
9 Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі доро́ги Мої за ваші доро́ги, а думки́ Мої — за ваші думки́.
„Чи, кыт сунт де сус черуриле фацэ де пэмынт, атыт сунт де сус кэиле Меле фацэ де кэиле воастре ши гындуриле Меле фацэ де гындуриле воастре.
10 Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не верта́ється, аж поки землі не напо́їть і родю́чою вчинить її, і насіння дає сіваче́ві, а хліб їдуно́ві, —
Кэч, дупэ кум плоая ши зэпада се кобоарэ дин черурь ши ну се май ынторк ынапой, чи удэ пэмынтул ши-л фак сэ родяскэ ши сэ одрэсляскэ, пентру ка сэ дя сэмынцэ семэнэторулуй ши пыне челуй че мэнынкэ,
11 так буде і Слово Моє, що вихо́дить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не верта́ється, але зробить, що Я пожада́в, і буде мати пово́дження в то́му, на що Я його посилав!
тот аша ши Кувынтул Меу каре есе дин гура Мя ну се ынтоарче ла Мине фэрэ род, чи ва фаче воя Мя ши ва ымплини плануриле Меле.
12 Бо з радістю ви́йдете ви, і з ми́ром прова́джені будете. Гори й холми́ будуть тішитися перед вами співа́нням, і всі польові́ дерева́ будуть пле́скати в доло́ні.
Да, вець еши ку букурие ши вець фи кэлэузиць ын паче. Мунций ши дялуриле вор рэсуна де веселие ынаинтя воастрэ ши тоць копачий дин кымпие вор бате дин палме.
13 На місце терни́ни зросте́ кипари́с, а замість кропи́ви — поя́виться мирт. І стане усе Господе́ві на славу, на вічну ознаку, яка не пони́щиться!
Ын локул спинулуй се ва ынэлца кипаросул, ын локул мэрэчинилор ва креште миртул. Ши лукрул ачеста ва фи о славэ пентру Домнул, ун семн вешник, неперитор.”