Ісая 5
1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.
Permettez-moi de chanter pour mon bien-aimé un chant de mon bien-aimé sur sa vigne. Mon bien-aimé avait un vignoble sur une colline très fructueuse.
2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!
Il l'a déterrée, a rassemblé ses pierres, l'a planté de la vigne la plus précieuse, a construit une tour en son milieu, et j'y ai aussi découpé un pressoir à vin. Il a cherché à ce qu'elle produise des raisins, mais elle a donné des raisins sauvages.
3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
« Maintenant, habitants de Jérusalem et hommes de Juda, s'il te plaît, juge entre moi et ma vigne.
4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
Que pouvait-on faire de plus à ma vigne, que je n'ai fait en elle? Pourquoi, alors que j'attendais qu'il produise des raisins, a-t-il produit des raisins sauvages?
5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,
Maintenant, je vais vous dire ce que je vais faire à ma vigne. J'enlèverai sa haie, et elle sera dévorée. J'abattrai son mur, et il sera piétiné.
6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!
Je la réduirai en désert. Il ne sera ni taillé ni biné, mais il poussera des ronces et des épines. J'ordonnerai aussi aux nuages de ne pas faire pleuvoir sur elle. »
7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.
Car la vigne de l'Éternel des armées, c'est la maison d'Israël, et les hommes de Juda sa plante agréable. Il a cherché la justice, mais voici l'oppression, pour la justice, mais voici un cri de détresse.
8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!
Malheur à ceux qui joignent une maison à une autre, qui s'étendent de champ en champ, jusqu'à ce qu'il n'y ait plus de place, et on te fait habiter seul au milieu du pays!
9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.
A mes oreilles, Yahvé des armées dit: « Certainement, beaucoup de maisons seront désolées, même grande et belle, inoccupée.
10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.
Car dix arpents de vigne donneront un bath, et un homer de semence donnera un épha. »
11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!
Malheur à ceux qui se lèvent tôt le matin, pour suivre des boissons fortes, qui restent tard dans la nuit, jusqu'à ce que le vin les enflamme!
12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.
La harpe, la lyre, le tambourin et la flûte, avec le vin, sont à leurs fêtes; mais ils ne respectent pas l'œuvre de Yahvé, Ils n'ont pas non plus considéré l'opération de ses mains.
13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.
C'est pourquoi mon peuple va en captivité par manque de connaissance. Leurs hommes honorables sont affamés, et leurs multitudes sont assoiffées.
14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому. (Sheol h7585)
C'est pourquoi le séjour des morts a élargi son désir, et a ouvert sa bouche sans mesure; et leur gloire, leur multitude, leur faste, et celui qui se réjouit parmi eux, y descendent. (Sheol h7585)
15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,
Ainsi l'homme est abaissé, l'humanité est humiliée, et les yeux des arrogants sont humiliés;
16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!
mais le Yahvé des armées est élevé dans la justice, et Dieu le Saint est sanctifié dans la justice.
17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.
Alors les agneaux paîtront comme dans leur pâturage, et les étrangers mangeront les ruines des riches.
18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,
Malheur à ceux qui tirent l'iniquité avec des cordes de mensonge, et la méchanceté comme avec une corde de charrette,
19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!
qui disent: « Qu'il se hâte, qu'il hâte son œuvre, afin que nous la voyions; que le conseil du Saint d'Israël s'approche et vienne, pour que nous le sachions! »
20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!
Malheur à ceux qui appellent le mal bien, et le bien mal; qui a mis l'obscurité pour la lumière, et la lumière pour les ténèbres; qui ont mis de l'amer pour du sucré, et le doux pour l'amer!
21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
Malheur à ceux qui sont sages à leurs propres yeux, et prudents à leurs propres yeux!
22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,
Malheur à ceux qui ont la force de boire du vin, et des champions de la préparation de boissons fortes;
23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.
qui acquittent les coupables contre un pot-de-vin, mais refuser la justice pour les innocents!
24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!
C'est pourquoi, comme la langue de feu dévore le chaume, et comme l'herbe sèche s'enfonce dans la flamme, et leur racine sera comme de la pourriture, et leur fleur s'envolera en poussière, parce qu'ils ont rejeté la loi de Yahvé des Armées, et ont méprisé la parole du Saint d'Israël.
25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
C'est pourquoi la colère de Yahvé s'enflamme contre son peuple, il a étendu sa main contre eux et les a frappés. Les montagnes tremblent, et leurs cadavres sont comme des déchets au milieu des rues. Pour autant, sa colère ne s'éteint pas, mais sa main est toujours tendue.
26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
Il élèvera une bannière pour les nations lointaines, et il les sifflera jusqu'au bout de la terre. Voici, ils viendront rapidement et promptement.
27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.
Personne ne se lassera ni ne trébuchera parmi eux; personne ne sommeillera ni ne dormira, et la ceinture de leur taille ne sera pas détachée, ni la courroie de leurs sandales ne sera brisée,
28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.
dont les flèches sont acérées, et tous leurs arcs pliés. Les sabots de leurs chevaux seront comme du silex, et leurs roues comme un tourbillon.
29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!
Leur rugissement sera comme celui d'une lionne. Ils rugiront comme de jeunes lions. Oui, ils rugiront, et saisissent leur proie et l'emportent, et il n'y aura personne pour le faire.
30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.
En ce jour-là, ils rugiront contre eux comme le grondement de la mer. Si l'on regarde la terre, voici l'obscurité et la détresse. La lumière est obscurcie dans ses nuages.
