Ісая 5
1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.
Ka palung ih kami hanah, anih ih misur takha to laa ah ka sak pae han. Ka palung ih kami loe long kahoih maesom nuiah misur takha to a tawnh;
2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!
anih loe long to takaeh moe, thlungnawk to takhoe boih pacoengah, a koeh ih misurkung to a thling, athung ah toephaih imsang to sak moe, misurtui pasawhhaih doeh a sak; anih mah kahoih misurthaih athai tih tiah oephaih a tawnh, toe kahoih ai misurthaih to athaih pae lat.
3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
Vaihiah, Aw Jerusalem kaminawk hoi Judah kaminawk, nangcae loe kai hoi misur takha salakah lokcaekkung ah om oh.
4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
Kaih ih misur takha hanah timaw ka sah thai tih boeh? Ka hoih misurthaih athai tih mue, tiah oephaih ka tawnh, toe kahoih ai misurthaih to athaih lat.
5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,
Kaimah ih misur takha hae kawbangmaw ka sak han, tiah vaihi kang thuih o noek han; pakaa ih sipae to ka phraek moe, minawk kalah ka caaksak han; tapang to ka phraek moe, minawk kalah ka cawhsak han.
6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!
Misur takha to ka pahnong sut han; takha loe mi mah doeh pathoep mak ai, takae doeh takae o mak ai ueloe, congca soekhring ni amprawk lat tih boeh; a nuiah kho angzoh han ai ah tamai to lok ka paek han.
7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.
Israel imthung takoh loe misatuh kaminawk Angraeng ih misur takha ah oh, Judah kaminawk loe palung han koi kaom misurkung ah oh o; anih loe katoeng lokcaekhaih to pakrong e, pacaekthlaekhaih to a tongh lat; toenghaih to pakrong e, khenah, qahhaih to a hnuk lat.
8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!
Nihcae loe long ah angmacae bueng oh o sut moe, ohhaih ahmuen kakong om ai boeh pongah, im maeto pacoeng maeto, lawk maeto pacoeng maeto kangbet ah khosah kaminawk loe khosak bing o!
9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.
Lensawk kahoih parai impuinawk loe kami om ai angqai krangah om o tih boeh, tiah misatuh kaminawk ih Angraeng mah, ka naa taengah ang thuih boeh.
10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.
Ue, lawk bung hato kaom misur takha ahmuen ah, misur tanghang abom bath maeto khue athai ueloe, homer maeto ahmuen ah aanmu patit naah, ephah maeto khue ni hak tih.
11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!
Mu naek hanah khawnthaw ah angthawk, misurtui paquih hanah, khoving khoek to mu nae kaminawk loe khosak bing!
12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.
Nihcae ih poihkung ah loe kalen pui katoeng, aqui aah koi katoeng, satuem, tamoi hoi misurtuinawk to oh; toe Angraeng mah sak ih hmuen to tiah doeh sah o ai, a ban hoiah sak ih hmuen doeh dawncang pae o ai.
13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.
Kai ih kaminawk loe panoekhaih tamsi o pongah, misong ah laemh o; nihcae ih angraengnawk loe zok kamthlam ah duek o moe, pop parai kaminawk doeh tui anghaeh loiah palai zaek o boih.
14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому. (Sheol h7585)
To pongah taprong loe amoeh moe, boep thai ai ah pakha to aangh; anih ih angraengnawk, pop parai kaminawk, lensawkhaih hoi khosak nawmhaih acaeng kaminawk loe to ah anghum o tathuk tih. (Sheol h7585)
15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,
Kahoih ai kami doeh atlim ah pakhrah tathuk ueloe, thacak kami doeh pahnaem tih; amoek kaminawk ih mik doeh atlim ah pakhrah pae tih.
16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!
Toe misatuh kaminawk ih Angraeng loe toenghaih hoiah pakoehhaih to om tih, Ciimcai Sithaw loe a toenghaih rang hoiah ciimcaisak tih.
17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.
Tuucaanawk loe angmacae rawkcak caakhaih ahmuen ah paqai o tih, angraeng ih ahmuennawk loe angvinnawk mah caa o tih.
18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,
Atho kaom ai alinghaih hoi sakpazaehaih to qui hoiah azuk kaminawk loe khosak bing!
19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!
Nihcae mah Sithaw toksakhaih ka hnuk o thai hanah, anih loe karangah angzo nasoe, a tok to karangah sah lai nasoe; ka panoek o thai hanah, Ciimcai Israel Sithaw to anghnai nasoe loe, angzo lai nasoe, tiah thuih o.
20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!
Hmuen kasae to kahoih hmuen, tiah thui kami, kahoih hmuen to kasae hmuen ah thui kami, vinghaih to aanghaih ah, aanghaih to vinghaih ah poek kami, kakhaa to kaluep ah, kaluep to kakhaa ah poek kaminawk loe khosak bing!
21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
Angmacae mik ah palungha kami, angmacae mik ah khopoek thaih, tiah poekhaih tawn kaminawk loe khosak bing!
22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,
Misurtui amoeh, mu abaeh moe, naek koeh hmoek kaminawk loe khosak bing!
23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.
To baktih kaminawk loe bokhaih hmuen to lak moe, katoeng ai kaminawk to danpaek ai ah loih o sak ving; katoeng kaminawk to toenghaih hoiah lokcaek han koeh o ai.
24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!
To pongah hmai mah caphaeh to kangh moe, hmaipalai mah qam kazaek to kangh baktih toengah, nihcae ih tangzuun to qong ueloe, apawk doeh maiphu baktiah van ah anghaeh tahang boih tih; nihcae loe Angraeng Sithaw ih kaalok to vah o ving moe, Ciimcai Israel kami ih lok to aek o pongah to tiah oh o.
25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
To pongah angmah ih kaminawk nuiah Angraeng palungphui; a ban payangh moe, nihcae to boh, to pongah maesomnawk loe anghuen o moe, kami qoknawk doeh loklam um li ah aek baktiah oh o. To tiah oh pacoengah doeh, anih palungphuihaih dii ai vop, a ban to phok tahang toengtoeng vop.
26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
Angthla parai ahmuen ah khosah kaminawk hanah kahni to payang pae o moe, long boenghaih ahmuen ah kaom kaminawk hanah ban uengh o thuih; khenah, nihcae loe karangah angzo o tih;
27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.
nihcae thungah angpho moe, amthaek kami mi doeh om mak ai, mi doeh iih angam o mak ai, iip doeh iip o mak ai; kazii angzaenghaih doeh khram o mak ai, khokpanai qui doeh apet mak ai;
28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.
nihcae ih palaa loe noet parai, nihcae loe kalii to anueng o coek boeh; nihcae ih hrang khoknawk loe thlung baktiah amtaak, hrang lakoknawk doeh takhi kamhae baktiah oh.
29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!
Nihcae hanghaih lok loe kaipui baktiah oh moe, tha kaom li kaipui baktiah a hangh o; ue, hanghaih hoiah moi to kaek o ueloe, ruet o tih, mi mah doeh lomh pae thai mak ai.
30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.
To na niah nihcae loe tuipui ih tuiphu kangthawk lok baktiah hang o tih; kami mah to prae to khet naah, khoving hoi palungsethaih khue to hnu tih; vannawk aanghaih loe tamai mah khuk khoep tih boeh.
