Ісая 47
1 Зійди й сядь у по́рох, о діво, до́чко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о до́чко халдеїв! Бо кли́кати більше не будуть на тебе: тенди́тна та ви́пещена!
Babylon chanu theng hungsuh in, chule vutvai lah’a touvin. Ajeh iham itileh laltouna’a natouna nikho ho kichaiya ahitai. Vo Babylon chanu, nangma itih’a jong dei’un, lungnem le kidang dehset leng chanu nakiti kiti talou hel ding ahitai.
2 Візьми жо́рна — й муки́ намели́, намі́тку свою відхили́, закача́й но подо́лка та сте́гна відкрий, і бреди́ через рі́ки, —
Sumhei song gihtah ho chu la’n lang chule chang chu kigoi tan. Na pon lukhuh kiho doh’in, chule na ponchol chu kihodoh inlang miho muthei jin kilangdoh in.
3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я по́мсту вчиню, і не бу́ду щади́ти люди́ни!
Sagoh keova naum’a chule jachat umtah’a na kihal ding ahije. Keiman khotona neilou hella keiman nachunga phuba kalah ding ahi.
4 Наш Відкупитель, Господь Савао́т Йому Йме́ння, Святий Ізраїлів.
Ei-Huhhingpau hi Israel Athengpa chu ahi jengin, amin chu Van munhoa um Pakai Sepaite ahiuve.
5 Сиди мо́вчки й ввійди́ до темно́ти, о до́чко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
Vo Babylon mel hoinu, tun muthim lah’a touvin lang, thip beh in um'in. Nangma Lengam jouse Lengnu tia na kihekit talou helding ahitai.
6 Розлю́тився Я на наро́д Свій, збезче́стив спа́дщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не ви́явила милосердя до них: ти над ста́рцем учинила ярмо́ своє дуже тяжки́м,
Ajeh chu Keima ka lhenchomte chunga kalung ahan jeh’a, amaho hi nangma ka gimbolsah’a, na khutna kana pehdoh hija ahi. Hinla nangma Babylon’in achunguva khotona nachan tapon, nangman upa tah ho jong nana bolsen ahi.
7 та й сказала: „Навіки я па́нею бу́ду!“І до серця собі не взяла́ тих рече́й, не поду́мала про свій кіне́ць.
Nangman ‘keima vannoi pum pia lengnua kapan jing ding ahi,’natin ahi. Nangman nachon chan ho nung gelkitna naneipon, hiho chun ipi ahin lhut ding ham tijong na geldohpoi.
8 А тепер це послухай, розпе́щена, що безпе́чно сидиш, що гово́риш у серці своїм: „Я, — і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!“
Nomsa’a kitha ol le ima asuboi ding neiluva kigel, nopsahna ngailua leng gam, hiche hi ngaiton. Nangman, ‘Keima bou hi kahitai, chule adang koima aumtapoi. Keima meithai kahi lou hel ding, chule kachate jong manglou diu ahi’ tin naseije.
9 Та при́йдуть на тебе несподі́вано те й те в один день, страта дітей та вді́вство, вони в повній мірі на тебе спаду́ть при усій многоті́ твоїх ча́рів, при силі великій твоїх заклина́нь!
Doi them nahina le ailhim them nahi jeng vanga, hetman lou kah’a meithai le nachate manthaina ding, ani gella thonlouva, nachunga hung lhung ding ahitai.
10 Ти ж бо надію складала на зло́бу свою, говорила: „Ніхто не побачить мене!“Звела́ тебе мудрість твоя та знання́ твоє, і сказала ти в серці своїм: „Я, — і більше ніхто!“
Na gitlou engsetna koiman ei mupoi, tia bit keija um dinga kigel’a nahi. Hinla nachihna le nahetna chun napui mang ahin, chule ‘Keibou kahi, adang aum tapoi, tia nasei ahi.
11 І при́йде на тебе лихе, що відворожи́ти його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде́, що не зможеш його окупити, і при́йде на тебе рапто́вно спусто́шення, про яке ти не знаєш.
Hitia hi manthaina chun nahin phah ding, chule hichu nangman iti nama jongle nanan jou lou hel ding ahitai. Mahthahna chun nahin lon vuh khum ding, chuteng nangma nahung doh theina ding jong na kiboldoh jou lou hel ding ahi. Na kigin louhel petna hahsat nan phulou helouva nahin phah ding ahi.
12 Ставай же з своїми закля́ттями та з бе́зліччю ча́рів своїх, якими ти му́чилася від юна́цтва свого́, — може зможеш ти допомогти́, може ти настраха́єш!
Tunna ai’lhim themna ho’u chu mangcha tem’in! Hiche kum ho sunga namit-phel doi choi hou, kum hijat chengsea ho chu mangcha temu’vin! Thilpha phabep beh aboldoh maitheiju hichume. Hicheho chun koi ham khat na kikichatsah theiju ahi.
13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допомо́жуть тобі ті, хто небо розрі́зує, хто до зір придивля́ється, хто прові́щує кожного місяця, що має на те́бе прийти!
Thumopna nakimu ho jouse hin nasuh chol bep’u ahi. Na Ashi lekhathemho jou seu, lhaseh’a thil hung lhung ding seiho chu, hoilamba gei’uva hitam? Amaho chu hung ding doh’u hen chule khonunga ahung lhung dinga konin nahuhdoh’u hen.
14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попа́лить, — не врятують своєї душі з руки по́лум'я, — це не жар, щоб погріти себе, ані по́лум'я, щоб сидіти біля нього.
Hinla amaho chu meiya kihal changpol tobangbep ahiuvin; meikouva konna amaho tah kihuh doh jou lou ding ahiuve. Ama hoa konna panpina imacha nakimu lou hel dingu, amei tinau muna jong lumsahna dinga toujong ngailouva ahitai.
15 Такими тобі стануть ті, що співпрацюва́ла ти з ними, ворожби́ти твої від юна́цтва твого́, — кожен буде блуди́ти на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!
Chule nagol ho jouse chu, nachapan laiya patna nakivei chankhom piho chu nakanau kijah mosah’uva, alampi cheh’uva kiche mang diu, napen aw jong kijah mosah ding ahitauve.
