Ісая 43
1 А тепер отак каже Госпо́дь, що створив тебе, Якове, і тебе вформува́в, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе ви́купив, Я покли́кав ім'я́ твоє. Мій ти!
And now thus saith the Lord God that made thee, O Jacob, and formed thee, O Israel, Fear not: for I have redeemed thee, I have called thee [by] thy name; thou art mine.
2 Коли перехо́дитимеш через во́ди, Я буду з тобою, а через річки́ — не зато́плять тебе, коли будеш огонь перехо́дити, — не попече́шся, і не буде пали́ти тебе його по́лум'я.
And if thou pass through water, I am with thee; and the rivers shall not overflow thee: and if thou go through fire, thou shalt not be burned; the flame shall not burn thee.
3 Бо Я — Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаси́тель! Дав Я на ви́куп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість те́бе.
For I am the Lord thy God, the Holy One of Israel, that saves thee: I have made Egypt and Ethiopia thy ransom, and [given] Soene for thee.
4 Через те, що ти став дороги́й в Моїх о́чах, шано́ваний став, й Я тебе покоха́в, то людей замість тебе відда́м, а наро́ди — за душу твою.
Since thou becamest precious in my sight, thou hast become glorious, and I have loved thee: and I will give men for thee, and princes for thy life.
5 Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згрома́джу насі́ння твоє, і з заходу тебе позбира́ю.
Fear not; for I am with thee: I will bring thy seed from the east, and will gather thee from the west.
6 Скажу пі́вночі: Дай, а до пі́вдня: Не стри́муй! Поприводь ти синів моїх зда́лека, а до́чки мої — від окра́їн землі,
I will say to the north, Bring; and to the south, Keep not back; bring my sons from the [land] afar off, and my daughters from the ends of the earth;
7 і кожного, хто тільки зветься Іме́нням Моїм, і кого Я на славу Свою був створи́в, кого вформува́в та кого Я вчини́в.
[even] all who are called by my name: for I have prepared him for my glory, and I have formed him, and have made him:
8 Приведи ти наро́да сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч ву́ха в них є!
and I have brought forth the blind people; for [their] eyes are alike blind, and they that have ears are deaf.
9 Нехай ра́зом зберуться всі лю́ди і наро́ди згрома́дяться: хто́ поміж ними розка́же про це, і хто розпові́сть про минуле? Нехай дадуть сві́дків своїх — і опра́вдані бу́дуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!
All the nations are gathered together, and princes shall be gathered out of them: who will declare these things? or who will declare to you things from the beginning? let them bring forth their witnesses, and be justified; and let them hear, and declare the truth.
10 Ви сві́дки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого Я ви́брав, щоб пізнали й Мені ви пові́рили, та зрозумі́ли, що це Я. До Мене не зро́блено Бога, і не буде цього по Мені!
Be ye my witnesses, and I [too am] a witness, saith the Lord God, and my servant whom I have chosen: that ye may know, and believe, and understand that I am [he]: before me there was no other God, and after me there shall be none.
11 Я, Я Господь, і крім Мене немає Спаси́теля!
I am God; and beside me there is no Saviour.
12 Я розказав, і споміг, і звісти́в, і Бога чужого немає між вами, ви ж сві́дки Мої, — говорить Господь, — а Я Бог!
I have declared, and have saved; I have reproached, and there was no strange [god] among you: ye are my witnesses, and I am the Lord God,
13 І Я зда́вна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки́, - як що Я вчиню́, то хто це перемі́нить?
even from the beginning; and there is none that can deliver out of my hands: I will work, and who shall turn it back?
14 Так говорить Господь, ваш Відкупи́тель, Святий Ізраїлів: Ради вас Я послав у Вавилон, і зганя́ю усіх втікачі́в, а халде́їв — кораблі їх уті́хи.
Thus saith the Lord God that redeems you, the Holy One of Israel; for your sakes I will send to Babylon, and I will stir up all that flee, and the Chaldeans shall be bound in ships.
15 Я Господь, ваш Святий, Творе́ць Ізраїля, Цар ваш!
I am the Lord God, your Holy One, who have appointed for Israel your king.
16 Так говорить Госпо́дь, що дорогу на морі дає, а сте́жку — в могутній воді,
Thus saith the Lord, who makes a way in the sea, and a path in the mighty water;
17 що ви́провадив колесни́цю й коня, ві́йсько та силу, що ра́зом лягли́ і не встали, зотліли, як льон, — та пога́сли.
who brought forth chariots and horse, and a mighty multitude: but they have lain down, and shall not rise: they are extinct, as quenched flax.
18 Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не ду́майте!
Remember ye not the former things, and consider not the ancient things.
19 Ось зроблю́ Я нове́, тепер ви́росте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю́ Я дорогу в степу́, а в пустині — річки́.
Behold, I [will] do new things, which shall presently spring forth, and ye shall know them: and I will make a way in the wilderness, and rivers in the dry land.
20 Буде сла́вити Мене польова́ звірина́, шака́ли та стру́сі, бо воду Я дам на степу́, а в пустині річки́, щоб напува́ти наро́д Мій, вибра́нця Мого́.
the beasts of the field shall bless me, the owls and young ostriches; for I have given water in the wilderness, and rivers in the dry land, to give drink to my chosen race,
21 Цей наро́д Я Собі вформува́в, — він буде звіщати про славу Мою.
my people whom I have preserved to tell forth my praises.
22 Та Мене ти не кли́кав, о Якове, не змага́вся за Мене, Ізраїлю.
I have not now called thee, O Jacob; neither have I made thee weary, O Israel.
23 Ти Мені не приво́див ягня́т цілопа́лень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не си́лував, щоб прино́сити жертву хлібну, і кади́лом не мучив тебе.
Thou hast not brought me the sheep of thy whole-burnt-offering; neither hast thou glorified me with thy sacrifices. I have not caused thee to serve with sacrifices, neither have I wearied thee with frankincense.
24 Очере́ту запа́шного не купував ти за срі́бло Мені, і не напува́в ти Мене лоєм жертов своїх, — тільки своїми гріхами Мене ти турбува́в та своїми провинами му́чив Мене!
Neither hast thou purchased for me victims for silver, neither have I desired the fat of thy sacrifices: but thou didst stand before me in thy sins, and in thine iniquities.
25 Я, Я є Той, Хто стира́є провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ята́є!
I, [even] I, am he that blots out thy transgressions for mine own sake, and thy sins; and I will not remember [them].
26 Пригадай ти Мені — і суді́мося ра́зом, розкажи́ ти Мені, щоб тобі оправда́тись!
But do thou remember, and let us plead [together]: do thou first confess thy transgressions, that thou mayest be justified.
27 Твій ба́тько був перший згрішив, і відпа́ли від Мене твої посере́дники,
Your fathers first, and your princes have transgressed against me.
28 тому́ Я позбавив свяще́нства священиків, і Якова дав на прокля́ття, і на знева́гу — Ізраїля!
And the princes have defiled my sanctuaries: so I gave Jacob [to enemies] to destroy, and Israel to reproach.
