< Ісая 41 >
1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!
“Listen before me in silence, you coastlands; let the nations renew their strength; let them come near and speak; let us come near together to argue a dispute.
2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.
Who has stirred up one from the east, calling him in righteousness to his service? He hands nations over to him and helps him subdue kings. He turns them to dust with his sword, like windblown stubble with his bow.
3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.
He pursues them and passes by safely, by a swift path that his feet scarcely touch.
4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
Who has performed and accomplished these deeds? Who has summoned the generations from the beginning? I, Yahweh, the first, and with the last ones, I am he.
5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.
The isles have seen and are afraid; the ends of the earth tremble; they approach and come.
6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“
Everyone helps his neighbor, and every one says to one another, 'Be encouraged.'
7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.
So the carpenter encourages the goldsmith, and he who works with the hammer encourages him who works with an anvil, saying of the welding, 'It is good.' They fasten it with nails so it will not topple over.
8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,
But you, Israel, my servant, Jacob whom I have chosen, the offspring of Abraham my friend,
9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,
you whom I am bringing back from the ends of the earth, and whom I called from the far away places, and to whom I said, 'You are my servant;' I have chosen you and not rejected you.
10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.
Do not fear, for I am with you. Do not be anxious, for I am your God. I will strengthen you, and I will help you, and I will uphold you with my righteous right hand.
11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.
See, they will be ashamed and disgraced, all who have been angry with you; they will be as nothing and will perish, those who oppose you.
12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.
You will seek and will not find those who contended with you; those who warred against you will be like nothing, absolutely nothing.
13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!
For I, Yahweh your God, will hold your right hand, saying to you, 'Do not fear; I am helping you.'
14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!
Do not fear, Jacob you worm, and you men of Israel; I will help you—this is Yahweh's declaration, your Redeemer, the Holy One of Israel.
15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!
Look, I am making you like a sharp threshing sledge, new and two-edged; you will thresh the mountains and crush them; you will make the hills like chaff.
16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.
You will winnow them, and the wind will carry them away; the wind will scatter them. You will rejoice in Yahweh, you will rejoice in the Holy One of Israel.
17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!
The oppressed and needy look for water, but there is none, and their tongues are parched for thirst; I, Yahweh, will respond to their prayers; I, the God of Israel, will not forsake them.
18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!
I will make streams to flow down the slopes, and springs in the middle of the valleys; I will make the desert into a pool of water, and the dry land into springs of water.
19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,
In the wilderness I will set the cedar, the acacia, and the myrtle, and the olive tree. I will set the cypress in the desert plain, with the pines and the cypress box trees.
20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!
I will do this so that the people may see, recognize, and understand together, that the hand of Yahweh has done this, that the Holy One of Israel has created it.
21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.
“Present your case,” says Yahweh, “present your best arguments for your idols,” says the King of Jacob.
22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.
Let them bring us their own arguments; have them come forward and declare to us what will happen, so we may know these things well. Have them tell us of earlier predictive declarations, so we can reflect on them and know how they were fulfilled.
23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.
Tell things about the future, that we may know if you are gods; do something good or evil, that we may be frightened and impressed.
24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!
See, you idols are nothing and your deeds are nothing; the one who chooses you is detestable.
25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!
I have raised up one from the north, and he comes; from the sun's rising I summon him who calls on my name, and he will trample the rulers like mud, like a potter who is treading on the clay.
26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.
Who announced this from the beginning, that we might know? Before this time, that we may say, “He is right”? Indeed none of them decreed it, yes, none heard you say anything.
27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.
I first said to Zion, “Look here they are;” I sent a herald to Jerusalem.
28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.
When I look, there is no one, not one among them who can give good advice, who, when I ask, can answer a word.
29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!
Look, all of them are nothing, and their deeds are nothing; their cast metal figures are wind and emptiness.