Ісая 38
1 Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.
Бысть же в то время, разболеся Езекиа до смерти. И прииде к нему Исаиа пророк сын Амосов и рече к нему: сия глаголет Господь: устрой о доме твоем, умираеши бо ты и не будеши жив.
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
И обрати Езекиа лице свое ко стене и помолися ко Господеви глаголя:
3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“І заплакав Єзекія ревним плачем!
помяни, Господи, како ходих пред Тобою со истиною и сердцем истинным, и угодная пред Тобою сотворих. И плакася Езекиа плачем великим.
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
И бысть слово Господне ко Исаии глаголя:
5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
иди и рцы Езекии: тако глаголет Господь Бог Давида отца твоего: услышах молитву твою и видех слезы твоя, се, прилагаю к летом твоим лет пятьнадесять,
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
и от руки царя Ассирийска избавлю тя и град сей, и защищу о граде сем:
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
сие же тебе знамение от Господа, яко Бог сотворит глаголгол сей, якоже глагола:
8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.
се, аз возвращу сень степеней, имиже сниде солнце десять степеней дому отца твоего, возвращу солнце десять степеней, имиже сниде сень. И взыде солнце десять степеней, имиже сниде сень.
9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:
Молитва Езекии царя Иудейска, егда боле и воста от недуга своего.
10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму. (Sheol h7585)
Аз рекох в высоте дний моих: пойду во врата адова, оставлю лета прочая. (Sheol h7585)
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.
Рекох: ктому не узрю спасения Божия на земли живых, ктому не узрю спасения Израилева на земли, ктому не узрю человека со живущими:
12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.
остах от сродства моего, оставих прочее живота моего, изыде и отиде от мене аки разрушаяй кущу поткнувый: аки платно дух мой во мне бысть, ткателнице приближающейся отрезати.
13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...
В той день предан бых до заутра аки льву, тако сокруши вся кости моя: от дне бо до нощи предан бых.
14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!
Яко ластовица, тако возопию, и яко голубь, тако поучуся: изчезосте бо очи мои, еже взирати на высоту небесную ко Господу, Иже избави мя и отя болезнь души моея:
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!
и Той сотвори путеводство во вся лета моя.
16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!
Господи, о той бо возвестися Тебе, и воздвигл еси дыхание мое, и утешився ожих.
17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,
Избавил бо еси душу мою, да не погибнет, и завергл еси за мя вся грехи моя.
18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу. (Sheol h7585)
Не похвалят бо Тебе, иже во аде, ни умершии возблагословят Тя, и не надеются, иже во аде, милости Твоея. (Sheol h7585)
19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!
Живии же возблагословят Тя, якоже и аз: отднесь бо дети сотворю, яже возвестят правду Твою,
20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“
Господи спасения моего: и не престану благословя тя с песнию вся дни живота моего прямо дому Божию.
21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!
И рече Исаиа ко Езекии: возми от смоквий и сотри, и приложи пластырь на язву и здрав будеши.
22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?
И рече Езекиа: сие знамение, яко взыду в дом Божий.
