< Ісая 38 >
1 Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.
Te a tue rhuet ah Hezekiah tah a duek ham rhoela tlo. Te vaengah tonghma Amoz capa Isaiah tah anih taengla ha pawk tih amah te, “BOEIPA loh na imkhui ham n'uen tih a thui coeng dongah na duek pawn ni, na hing mahpawh,” a ti nah.
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
Tedae Hezekiah loh a maelhmai te pangbueng taengla a hoi tih BOEIPA taengah thangthui.
3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“І заплакав Єзекія ревним плачем!
Te vaengah, “Aw BOEIPA na mikhmuh ah uepomnah neh ka pongpa te khaw ham poek laem lah. Na mikhmuh ah lungbuei a rhuemtuet la a then ni ka saii,” a ti. Te vaengah Hezekiah a rhah rhoe mah hlawk hlawk rhap.
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
Te dongah BOEIPA ol loh Isaiah taengla ha pawk tih,
5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
Hezekiah taengah cet lamtah thui pah, na pa David kah Pathen Yahovah loh nang kah thangthuinah te ka yaak coeng, na mikphi ka hmuh coeng ti nah. Te dongah na khohnin te kai loh kum hlai nga kan thap coeng he.
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
Namah neh hekah khopuei he Assyria manghai kut lamkah ka huul vetih khopuei he khaw ka tungaep ni.
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
BOEIPA taeng lamkah miknoek pakhat he nang ham coeng ni. BOEIPA loh ol a thui tangtae bangla a saii ni.
8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.
Khomik te tangtlaeng parha ka thoeih sak tih Ahaz kah tangtlaeng dongah aka tla tangtlaeng mueihlip te ka mael sak coeng he,” a ti nah. Khomik khaw tangtlaeng dongah a caeh vanbangla tangtlaeng parha hil ah mael tangloeng.
9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:
Amah te nue coeng dae a tloh khui lamloh a hing vaengah Judah manghai Hezekiah kah cadaek.
10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму. (Sheol )
Kai tah, “Saelkhui vongka ah, ka khohnin he dingsueknah neh ka pongpa puei mai vetih, ka kum noi ka bawt mai mako,” ka ti. (Sheol )
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.
Mulhing khohmuen kah BOEIPA tah ka hmu voel mahpawh, lunghnilhkho kah khosa rhoek taengah hlang koep ka paelki mahpawh ka ti coeng.
12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.
Ka thawnpuei te a khum puei tih kai kah boiva aka dawn kah dap bangla kai taeng lamloh a khuen. Hni aka tak bangla ka hingnah a awn tih phaivoep dong lamloh kai m'mueluem. Te dongah khothaih lamloh khoyin duela kai nan thuung sak.
13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...
Mincang due sathueng bangla ka hnil tih ka rhuh khaw boeih a khaem te khothaih lamloh khoyin duela kai nan thuung sak.
14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!
Vasoe, langloep bangla ka cip tih vahui bangla ka tuk. Ka mik hmuensang la tlayae sut. Boeipa aw kai taengkah hnaemtaeknah soah kai hamla rhikhang lah.
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!
Kai taengah a thui tih amah loh a saii coeng dongah metlae ka ti eh? Ka hinglu kah khahing neh ka kum boeih khaw vawlhvawlh ka van mai bitni.
16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!
Ka Boeipa aw te rhoek neh hing mai saeh. A khuikah aka om boeih nen ni ka mueihla kah a hingnah khaw a om. Te dongah kai he nan man sak akhaw kai n'hing sak mai.
17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,
Ka taengkah khahing neh ka phaep uh he sadingnah ham ni. Namah loh vaam khui lamkah ka hinglu he na ven bueng kolla ka tholhnah boeih te na nam la na voeih coeng.
18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу. (Sheol )
Nang aka uem te saelkhui moenih. Dueknah loh nang n'thangthen nim. Tangrhom ah aka suntla rhoek loh na oltak te a lamso moenih. (Sheol )
19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!
Aka hing aka hing long ni namah te kai bangla ng'uem dae amah. Tihnin ah ana pa loh camoe rhoek taengah na oltak te a ming sak pai.
20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“
BOEIPA loh kai n'khang dongah mamih kah hingnah tue a om khui atah BOEIPA im ah rhotoeng n'tum uh pawn ni.
21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!
Te phoeiah Isaiah loh, “Thaibu thaidae lo saehlamtah buhlut te ben saeh, anih te hing bitni,” a ti nah.
22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?
Hezekiah loh, “Mebang miknoek nen lae BOEIPA im la ka caeh eh?,” a ti nah.