Ісая 36

1 І сталося, чотирна́дцятого року царя Єзекії прийшов Санхері́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.

Hanki Hezekaia'ma kinima manino egeno 14nima hia kafufina, Asiria kini ne' Senakeribi'a marerino Juda mopafima hankavenentake vihuma hu'naza ranra kumatmina ha' eme huzmanteno eri vagare'ne.

2 І послав асирійський цар великого ча́шника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим ві́йськом, і він став при водово́ді горі́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників.

Ana hu'neankino Asiria kini ne'mo'a Lakisi kumate mani'nereti sondia vahete kva vahe'ene rama'a sondia vahe'ene huzmantege'za kini ne' Hezekaia'ma Jerusalemi kumate'ma mani'nerega vu'naze. Hagi Jerusalemi vute'za sondia vahete kva ne' Rabsaki'a vuno kumamofo anaga kazigama me'nea tirupinti'ma mopama kafi'za tima avre'za Jerusalemi kumapima urami'nazare oti'ne. Hagi anama kafi'za tima avre'naza tinkamo'a, kukenama sesema nehazaregama vu'nea kamofo tva'onte me'ne.

3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер.

Hagi anante kinimofo nompi kva ne' Hilkia nemofo Eliakimiki avontafe'ma kre eri'zama eneria ne' Sibnaki, kinimo'ma tro'ma nehiazama avompima krenentea ne' Asapu nemofo Joaki hu'za ana ne'ma mani'nerega e'naze.

4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся?

Hanki ana Asiria sondia vahete ugota kva ne' Rebsaki'a ana 3'a nagara amanage huno zamasami'ne, Hezekaiana amanage huta ome asamiho, marerisa Asiria kini ne'mo'a amanage hu'ne, kagra inankna hankaveka'agu antahintahia nehunka knare hu'noe hunka nehane?

5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене?

Hagi keagage'ma hu'zampintira magora hara agateregahampi? Iza naza hugahie hunka kagesa nentahinka nagrira hara renenantane?

6 Ось ти наді́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто наді́ється на нього!

Hanki ko, menina Isipi vahe'mo'za naza hugahaze hunka kagra antahi amuha nehane. Hianagi Isipi kini ne' Fero avu'avamo'a, mago hakemo hagege hiaza hu'neankino, ana kanonte'ma azama erino rempimpima hanimofona ana azotamo'a futagino azampi kota aheaza hugahie. Hagi Feronte'ma amuha'ma hunemiza vahe'mo'za e'inahu hu'za haviza hugahaze.

7 А коли ти скажеш мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися?

Hianagi Hezekai'a menina Ra Anumzana tamagri Anumzamofonku antahi nemifi? Na'ankure kora Hezekaia'a Ra Anumzamofoma agonaramimpima mono'ma hunentaza kumatamine kresramna vu itaraminema me'neana, eri atre vaganereno, Juda vahe'ene Jerusalemima nemaniza vaheku'ma zamasamino, Jerusalemima magoke'ma me'nea kresramna vu itareke ofa hiho huno hu'nea ne' mani'ne.

8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в.

Hagi tamagrama antahintahi tamima rukrahe'ma hanaza nanekea menina kvani'a Asiria kini ne'mo'a amanage hu'ne, tamagrama sondia nagatamima knare'ma hu'nesnage'na, hosi agumpima mani'nezama ha'ma hanaza zana 2 tauseni'a hosi afutami tamigahue hu'ne.

9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі наді́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівці́в!

Hagi tamagra Isipi vaheku'ma antahizamita karisiramine hosi afutaminena eme taza hanageta hara hugahune hutma nentahize. Hianagi nagri kva ne'mofo sondia vahe'mokizmi kva vahepinti mago agi omane kva ne'mo tamagrira hara huramagateregahie.

10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“

Tamagrama antahi'zana agra'a antahi'zanteti e'no hara huranteno mopatia eri haviza huku nehie hutma nentahizafi? I'o. Ra Anumzamo hunanteno marerinka vunka ama kumara hara ome huntenka eri haviza huo huno hunante'ne.

11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“.

Hagi anante Eliakimiki, Sibnaki, Joaki hu'za anankema nentahi'za, Asiria sondia vahete kva nera amanage hu'za asami'naze. Tagra eri'za vahekamota muse hugantonanki, Aramu kea antahi'nonanki, antahinoma kefinti tasamio, na'ankure kagrama Hibru tagerupinti'ma nerasaminanke'za, kuma keginamofo agofetu'ma mani'naza vahe'mo'za anankea antahigahaze.

12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“

Hianagi Asiria sondia vahete kva ne' Rebsakia amanage hu'ne, nagri kva ne'mo'ma ama'na kema atrege'nama eri'na e'noana, tamagri kva nete'ene tamagriteke'za atrege'na ome'noanki, anamu kuma kegina agofetu'ma mani'naza vahe'mo'zanena ama nanekea antahigahaze. Na'ankure ha'ma erita eta Jerusalemi kuma'ma eme avazagi kagisanunketa tamagra kva vahe'ene maka vahe'motanena rifane avinena retma negahaze.

13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського!

Anage nehuno ana Asiria sondia kva ne'mo'a Hibru kefinti kezatino amanage hu'ne, marerisa Asiria kini ne'mo'a amanage hu'neanki antahiho.

14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекі́я, бо він не зможе врятува́ти вас!

Tamagra atrenkeno Hezekaia'a reramataga osino, na'ankure Hezekai'a tamagrira hara huno tamagura vazigara osu'ne.

15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського.

Hezekaia'ma huno Ra Anumzamo'a taza hanigeta Asiria vahera hara huzmagatereta Jerusalemi kumara agu'vazigahune huno'ma hania kegura tamentintia osiho.

16 Не слухайте Єзекі́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки,

Hagi Hezekaia nanekea tamagra antahi omiho. Asiria kini ne'mo'a amanage hu'neanki antahiho. Tamagrama fru huta mani'neta tamagra'a waini hozafinti tagita neneta, tamagra'a fiki zafareti tagita neneta, tamagra'a tinkerifinti'ma tima afitama nesanunema hanutma, atretma nagrite enketa tarimpa fru hutama manisnuna nanekea erinte fatgo hamneno.

17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.

Hagi anama huta mani'nesnage'na nagra eme tamavre'na mago mopa tamagri mopagna moparega ome tamantegahue. Ana mopafina waini tima tro hu'zana, waini hoza rama'a megeno, bretima tro hu'zana, witi hoza rama'a me'ne.

18 Щоб не намовив вас Єзекі́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя?

Hagi Hezekaia'ma tamagriku'ma huno Ra Anumzamo'a taza hanigeta Asiria vahera hara hu zamageteregahune huno nehiana reramatga nehianki kva hiho. Hianagi ama mopafina mago'a vahe'mofona ru anumzamo'a aza higeno, Asiria kini nera hara hugatere'nefi? I'o.

19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки?

Hagi Hamati vahe'ma Arpati vahe'ma Sefarvaimi vahe'ma huta ko'ma ha'ma hu zamagtere'nonana anumzazmimo'a iga mani'neno zamaza osu'ne. Ana hige'na Sameria kuma'enema ha'ma hunte'noana anumza'zmimo'a zamaza osige'na, hara hugaterogeno Sameria kumamo'a nagri nazampi me'ne.

20 Котри́й з-поміж усіх богі́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“

Hanki tagra rama'a kumatmi hara hu zamagate re'nonanagi, anumza zamimo'za zamaza osazageta mopazmia eri'none. E'ina hu'negu inankna huno Ra Anumzamo'a tamaza hanigeta, hara hutma Jerusalemi rankumara agura vazigahaze?

21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“

Hianagi Asiria sondia vahete kva ne'mo'ma hia nanekerera magore hu'za kenona'a osu'naze. Na'ankure kini ne' Hezekaia huzmanteno magore hutma ke'arera kenona osiho huno huzmante'nege'za anara hu'naze.

22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника.

Anante kini ne'mofo nompima kegavama nehia ne' Hilkia nemofo Eliakimiki, avontafe'ma erinte fatgoma huno negrea ne' Sibnaki, kinimo'ma tro'ma nehia zamofoma avompima krenentea ne' Joaki hu'za, kukena zamia tagato tagutu hute'za kini ne' Hezekaiante vu'za, Asiria sondia vahete kva ne' Rabsaki'ma hu'nea nenekea ome asami'naze.