Ісая 35
1 Звесели́ться пустиня та пу́ща, і радітиме степ, і зацвіте́, мов троя́нда, —
Пустиул ши цара фэрэ апэ се вор букура; пустиетатя се ва весели ши ва ынфлори ка трандафирул;
2 розцвіта́ючи, буде цвісти́ та радіти, буде втіха також та співа́ння, бо да́на йому буде слава Лівану, пишно́та Карме́лу й Саро́ну, — вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!
се ва акопери ку флорь ши ва сэри де букурие, ку кынтече де веселие ши стригэте де бируинцэ, кэч и се ва да слава Либанулуй, стрэлучиря Кармелулуй ши а Саронулуй. Вор ведя слава Домнулуй, мэреция Думнезеулуй ностру.
3 Зміцніть руки охля́лі, і підкріпіть спотикли́ві коліна!
Ынтэриць мыниле слэбэноӂите ши ынтэриць ӂенункий каре се клатинэ!
4 Скажіть тим, що вони боязли́вого серця: „Будьте міцні́, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста при́йде, як Божа відплата, — Він при́йде й спасе вас!
Спунець челор слабь де инимэ: „Фиць тарь ши ну вэ темець! Ятэ Думнезеул востру, рэзбунаря ва вени, рэсплэтиря луй Думнезеу; Ел Ынсушь ва вени ши вэ ва мынтуи.”
5 Тоді то розплю́щаться очі сліпим і відчи́няться ву́ха глухи́м,
Атунч се вор дескиде окий орбилор, се вор дескиде урекиле сурзилор;
6 тоді буде скакати криви́й, немов о́лень, і буде співати безмо́вний язик, бо во́ди в пустині заб'ють джерело́м, і потоки в степу́!
атунч шкьопул ва сэри ка ун черб ши лимба мутулуй ва кынта де букурие, кэч ын пустиу вор цышни апе ши ын пустиетате пырае;
7 І місце сухе стане ста́вом, а спра́гнений край — збірнико́м вод джере́льних; легови́ще шакалів, в якім спочивали, стане місцем трости́ни й папі́русу.
маря де нисип се ва префаче ын яз ши пэмынтул ускат, ын извоаре де апе. Ын визуина каре служя де кулкуш шакалилор вор креште трестий ши папурэ.
8 І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, — не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати наро́дові його; не заблу́дить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.
Аколо се ва крои о кале, ун друм, каре се ва нуми „Каля чя сфынтэ”: ничун ом некурат ну ва трече пе еа, чи ва фи нумай пентру чей сфинць; чей че вор мерӂе пе еа, кяр ши чей фэрэ минте, ну вор путя сэ се рэтэчяскэ.
9 Не буде там лева, і дика звіри́на не піде на неї, не зна́йдеться там, а будуть ходити лиш ви́куплені.
Пе каля ачаста ну ва фи ничун леу ши ничо фярэ сэлбатикэ ну ва апука пе еа, нич ну ва фи ынтылнитэ пе еа, чи чей рэскумпэраць вор умбла пе еа.
10 І Господні вику́пленні ве́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, і радість дові́чна на їхній голові! Веселість та радість ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!
Чей избэвиць де Домнул се вор ынтоарче ши вор мерӂе спре Сион ку кынтече де бируинцэ. О букурие вешникэ ле ва ынкунуна капул, веселия ши букурия ый вор апука, яр дуреря ши ӂеметеле вор фуӂи!
