Ісая 32
1 Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
Puis, voici, le Roi régnera selon la justice, et quant aux princes, ils gouverneront selon le bon droit;
2 І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
et chacun d'eux sera comme un abri contre le vent, et un couvert contre l'orage, comme des ruisseaux dans la sécheresse, comme l'ombre d'un grand rocher dans une contrée aride;
3 І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
et les yeux des Voyants ne seront plus aveugles, et les oreilles des auditeurs seront attentives;
4 І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
et le cœur des hommes légers sera avisé pour comprendre, et la langue des bègues habile à parler nettement.
5 Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
L'impie ne sera plus appelé noble, ni le fourbe nommé magnanime;
6 бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
car l'impie profère l'impiété et son cœur pratique le mal pour commettre l'impiété, et pour tenir contre l'Éternel le langage de l'erreur, pour laisser à vide l'âme de l'affamé, et manquer de breuvage celui qui est altéré;
7 А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
et les armes du fourbe sont funestes, il médite la fraude pour perdre le misérable par des discours menteurs, quand bien même l'indigent expose son droit.
8 а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
Mais le noble pense à ce qui est noble, et dans ce qui est noble il se maintient.
9 Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
Femmes insouciantes, debout! entendez ma voix! filles qui vous rassurez, écoutez mes discours!
10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
Dans l'an et jours vous tremblerez, vous qui vous rassurez; car c'en est fait de la vendange, et la récolte des fruits n'arrivera pas.
11 Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
Ayez de l'effroi, insouciantes! tremblez, vous qui vous rassurez! déshabille-toi, ôte tes vêtements et ceins tes reins [du cilice]!
12 За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
On gémit, en se frappant le sein, sur les campagnes délicieuses et sur la vigne féconde.
13 На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
Sur le sol de mon peuple poussent les ronces et les épines, oui, dans toutes les maisons où est la joie, dans la ville où est la gaieté;
14 Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
car le palais est abandonné et la cité bruyante est solitaire; la colline et la tour seront pour longtemps parmi les cavernes, la joie des onagres, le pacage des troupeaux,
15 аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
jusqu'à ce que sur nous l'esprit soit répandu d'en haut, et que le désert devienne un verger, et que le verger soit estimé à l'égal de la forêt.
16 Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
Alors dans le désert habitera la justice, et l'équité dans le verger aura son séjour,
17 І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
et l'effet de la justice sera la paix, le fruit de la justice le repos et la sécurité éternellement.
18 І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
Et mon peuple habitera une demeure de paix, et des domiciles assurés, et des lieux tranquilles et sûrs.
19 І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
Mais il grêlera à la chute de la forêt, et la ville ennemie s'abîmant croulera.
20 Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!
Heureux vous qui semez dans un sol arrosé, et laissez sans entraves le pied du bœuf et de l'âne!
