Ісая 32
1 Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
Behold, a king reigns for righteousness, As for princes, they rule for judgment.
2 І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
And each has been as a hiding place [from] wind, And as a secret hiding place [from] inundation, As streams of waters in a dry place, As a shadow of a heavy rock in a weary land.
3 І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
And the eyes of beholders are not dazzled, And the ears of hearers attend.
4 І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
And the heart of those hurried understands to know, And the tongue of stammerers hurries to speak clearly.
5 Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
A fool is no more called “noble,” And to a miser it is not said, “rich”;
6 бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
For a fool speaks folly, And his heart does iniquity, to do profanity, And to speak error concerning YHWH, To empty the soul of the hungry, Indeed, he causes the thirsty to lack [their] drink.
7 А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
And the miser—his instruments [are] evil, He has counseled wicked schemes, To corrupt the poor with lying sayings, Even when the needy speaks justly.
8 а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
And the noble counseled noble things, And he rises up for noble things.
9 Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
Women, easy ones, rise, hear my voice, Daughters, confident ones, give ear [to] my saying,
10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
In days and a year You are troubled, O confident ones, For harvest has been consumed, The gathering does not come.
11 Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
Tremble, you women, you easy ones, Be troubled, you confident ones, Strip and make bare, with a girdle on the loins,
12 За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
They are lamenting for breasts, For fields of desire, for the fruitful vine.
13 На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
Over the ground of my people thorn [and] brier go up, Surely over all houses of joy of the exulting city,
14 Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
The palace has been left, The multitude of the city forsaken, Fort and watchtower have been for dens for all time, A joy of wild donkeys—a pasture of herds;
15 аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
Until the Spirit is emptied out on us from on high, And a wilderness has become a fruitful field, And the fruitful field is reckoned for a forest.
16 Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
And judgment has dwelt in the wilderness, And righteousness remains in the fruitful field.
17 І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
And a work of the righteousness has been peace, And a service of the righteousness—Keeping quiet and confidence for all time.
18 І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
And My people have dwelt in a peaceful habitation, And in steadfast dwelling places, And in quiet resting places.
19 І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
And it has hailed in the going down of the forest, And the city is low in the valley.
20 Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!
Blessed [are] you sowing by all waters, Sending forth the foot of the ox and the donkey!
