Ісая 3
1 Бо Госпо́дь ось, Господь Савао́т візьме з Єрусали́му й з Юдеї підпо́ру й опо́ру: усяку підпо́ру від хліба, і всяку підпо́ру води,
Домнул Думнезеул оштирилор ва луа дин Иерусалим ши дин Иуда орьче сприжин ши орьче мижлок де трай, орьче извор де пыне ши орьче извор де апэ,
2 ли́царя та вояка́, суддю та пророка, і чарівника́ та старо́го,
пе витяз ши пе омул де рэзбой, пе жудекэтор ши пе пророк, пе гичитор ши пе бэтрын,
3 п'ятдеся́тника та родови́того, і радника, і в мисте́цтві премудрого, і в закля́ттях умі́лого, —
пе кэпетения песте чинчзечь ши пе дрегэтор, пе сфетник, пе мештешугарул алес ши пе врэжиторул искусит.
4 і за прави́телів дам юнакі́в, і дітваки́ запанують над ними!
„Ле вой да бэець дрепт кэпетений”, зиче Домнул, „ши ниште копий вор стэпыни песте ей.”
5 І буде чави́ти наро́д один о́дного, і кожен свого бли́жнього! Повстане хлопча́к на старо́го, а легковажений на поважа́ного.
Оамений се вор асупри уний пе алций, унул ва апэса пе челэлалт, фиекаре пе апроапеле луй, тынэрул ва лови пе чел бэтрын ши омул де нимик, пе чел пус ын чинсте.
6 Бо схо́пить брат брата свого́ в домі батька свого та й скаже: „Ти маєш оде́жу, то будь нашим прави́телем, і під рукою твоєю хай буде руї́на оця“!
Вор мерӂе пынэ аколо ынкыт унул ва апука пе фрателе сэу ын каса пэринтяскэ ши-й ва зиче: „Ту ай о хайнэ, фий кэпетения ноастрэ! Я дэрымэтуриле ачестя суб мына та!”
7 Того дня він піді́йме свій голос та й скаже: „Не бу́ду я ра́ни обв'я́зувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні о́дягу, — не настановля́йте мене за прави́теля люду“!
Дар, ын ачеяшь зи, ел ва рэспунде: „Ну пот сэ фиу доктор, кэч ын каса мя ну есте нич пыне, нич хайнэ: ну мэ пунець кэпетение песте попор.”
8 Бо рухнув Єрусалим, і впала Юде́я, бо їхній язик та їхній чин — проти Господа, щоб упе́ртими бути оча́м Його слави.
Се клатинэ Иерусалимул, се прэбушеште Иуда, пентру кэ ворбеле ши фаптеле лор сунт ындрептате ымпотрива Домнулуй, ынфрунтынд привириле Луй мэреце.
9 Проти них свідчить ви́раз лиця їхнього, а гріх свій вони виявля́ють, немов той Содо́м, не пере́чать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
Ынфэцишаря фецей лор мэртурисеште ымпотрива лор ши, ка содомиций, ышь дау пе фацэ нелеӂюиря, фэрэ с-о аскундэ. Вай де суфлетул лор, кэч ышь прегэтеск реле!
10 Скажіте про праведного: Буде до́бре йому, бо вони споживу́ть плід учи́нків своїх.
Бине де чел неприхэнит! Луй ый ва мерӂе бине, кэч се ва букура де родул фаптелор луй.
11 Та горе безбожному, зле, бо йому́ буде зро́блений чин його рук!
Вай де чел рэу! Луй ый ва мерӂе рэу, кэч ва кулеӂе родул фаптелор луй.
12 Наро́д Мій, — діти́ська його утиска́ють, а жінки́ мають го́ру над ним... Наро́де ти Мій, — твої провідники́ вчинили блудя́чим тебе, і дорогу стежо́к твоїх сплу́тали!
Попорул меу есте асуприт де ниште копий ши-л стэпынеск ниште фемей! Попорул меу, кырмуиторий тэй те дук ын рэтэчире, ши пустиеск каля пе каре умбли!
13 Госпо́дь став на прю, і стоїть, щоб судити наро́ди.
Домнул Се ынфэцишязэ ла жудекатэ, стэ ын пичоаре ка сэ жудече попоареле.
14 Господь іде на суд, щоб судитись з старши́ми наро́ду Свого́ та з вождя́ми його́: „Ви виногра́дника зни́щили, грабу́нок з убогого — в ваших дома́х!
Домнул интрэ ла жудекатэ ку бэтрыний попорулуй Сэу ши ку май-марий луй: „Вой аць мынкат вия! Прада луатэ де ла сэрак есте ын каселе воастре!
15 Що це сталося вам, що наро́д Мій ви гно́бите та утискаєте вбогих?“Так говорить Госпо́дь, Бог Савао́т.
Ку че дрепт кэлкаць вой ын пичоаре пе попорул Меу ши апэсаць пе сэрачь?” зиче Домнул Думнезеул оштирилор.
16 І промовив Господь: Зате, що до́чки Сіонські загорді́ли, і ходять витягненоши́ї, і морга́ють очима, і все ходять дрібни́ми кро́чками, і дзвонять спря́жками на ногах своїх,
Домнул зиче: „Пентру кэ фийчеле Сионулуй сунт мындре ши умблэ ку гытул ынтинс ши ку привирь пофтичоасе, пентру кэ пэшеск мэрунцел ши зорнэеск ку вериӂиле де ла пичор,
17 тому вчи́нить Господь ті́м'я Сіонських дочо́к паршивим, і їхній сором обнажить Господь!
Домнул ва плешуви крештетул капулуй фийчелор Сионулуй, Домнул ле ва дескопери рушиня.”
18 Того дня поскидає Господь окра́су спря́жок на їхніх ногах, і чі́льця, і місяці,
Ын зиуа ачея, Домнул ва скоате вериӂиле каре ле служеск ка подоабэ ла пичоаре ши соришорий ши лунишоареле,
19 сережки, нараме́нники, і серпа́нки,
черчеий, брэцэриле ши марамеле,
20 і заво́ї, і ланцюжки́ на ногах, і пояски́, і пляшечки́ з па́хощами, і чарівни́чі при́віски,
легэтуриле де пе кап, лэнцишоареле де ла пичоаре ши брыеле, кутииле ку миросурь ши бэериле дескынтате,
21 персні, і сережки носові́,
инелеле ши вериӂиле де ла нас,
22 чудо́ві убра́ння, і окриття́, і намітки та торби,
хайнеле де сэрбэтоаре ши кэмэшиле челе ларӂь, мантииле ши пунӂиле,
23 дзеркала́ й льняні хито́ни та турба́ни, і прозо́рі покрива́ла.
оглинзиле ши кэмэшиле субцирь, турбанеле ши марамеле ушоаре.
24 І ста́неться, замість бальза́му — смо́рід буде, і замість по́яса — шнур, а замість мисте́цько укла́дених кучерів — ли́сина, і замість хито́на цінно́го — вере́та з паско́м, а замість краси́ — спалени́на!
Ши атунч, ын лок де мирос плэкут, ва фи путоаре; ын лок де брыу, о фуние; ын лок де пэр ынкрецит, ун кап плешув; ын лок де мантие ларгэ, ун сак стрымт; ун семн де ынфераре, ын лок де фрумусеце.
25 Попа́дають му́жі твої від меча́, а лица́рство твоє — на війні, —
Бэрбаций тэй вор кэдя учишь де сабие ши витежий тэй, ын луптэ.
26 і бу́дуть стогна́ти та пла́кати воро́та її, і буде спусто́шена, й сяде на землю Сіонська дочка́.
Порциле фийчей Сионулуй вор ӂеме ши се вор жели ши еа ва шедя деспуятэ пе пэмынт.
