Ісая 3
1 Бо Госпо́дь ось, Господь Савао́т візьме з Єрусали́му й з Юдеї підпо́ру й опо́ру: усяку підпо́ру від хліба, і всяку підпо́ру води,
Car voici, le Seigneur, l'Éternel des armées, va ôter de Jérusalem et de Juda tout appui et toute ressource, toute ressource de pain et toute ressource d'eau;
2 ли́царя та вояка́, суддю та пророка, і чарівника́ та старо́го,
L'homme fort et l'homme de guerre, le juge et le prophète, le devin et l'ancien,
3 п'ятдеся́тника та родови́того, і радника, і в мисте́цтві премудрого, і в закля́ттях умі́лого, —
Le chef de cinquantaines et l'homme considéré, le conseiller, l'artisan habile et celui qui s'entend à la magie.
4 і за прави́телів дам юнакі́в, і дітваки́ запанують над ними!
Et je leur donnerai des jeunes gens pour chefs, et des enfants domineront sur eux.
5 І буде чави́ти наро́д один о́дного, і кожен свого бли́жнього! Повстане хлопча́к на старо́го, а легковажений на поважа́ного.
Le peuple sera opprimé; l'un s'élèvera contre l'autre, et chacun contre son prochain; le jeune homme attaquera le vieillard, et l'homme de rien celui qui est honoré.
6 Бо схо́пить брат брата свого́ в домі батька свого та й скаже: „Ти маєш оде́жу, то будь нашим прави́телем, і під рукою твоєю хай буде руї́на оця“!
Alors un homme saisira son frère dans la maison paternelle: Tu as un manteau, sois notre chef, et prends en main ces ruines!
7 Того дня він піді́йме свій голос та й скаже: „Не бу́ду я ра́ни обв'я́зувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні о́дягу, — не настановля́йте мене за прави́теля люду“!
Mais, en ce jour-là, celui-ci répondra, disant: Je n'y saurais porter remède; il n'y a dans ma maison ni pain ni manteau; ne m'établissez pas chef du peuple.
8 Бо рухнув Єрусалим, і впала Юде́я, бо їхній язик та їхній чин — проти Господа, щоб упе́ртими бути оча́м Його слави.
Car Jérusalem s'écroule, et Juda tombe, parce que leurs paroles et leurs actions sont contre l'Éternel, pour braver les regards de sa majesté.
9 Проти них свідчить ви́раз лиця їхнього, а гріх свій вони виявля́ють, немов той Содо́м, не пере́чать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
L'impudence de leurs visages témoigne contre eux; comme Sodome, ils publient leur péché, et ne le dissimulent point. Malheur à leur âme! Car elle se prépare des maux.
10 Скажіте про праведного: Буде до́бре йому, бо вони споживу́ть плід учи́нків своїх.
Dites les justes heureux; car ils mangeront le fruit de leurs œuvres.
11 Та горе безбожному, зле, бо йому́ буде зро́блений чин його рук!
Malheur au méchant, malheur! Car il recueillera l'œuvre de ses mains.
12 Наро́д Мій, — діти́ська його утиска́ють, а жінки́ мають го́ру над ним... Наро́де ти Мій, — твої провідники́ вчинили блудя́чим тебе, і дорогу стежо́к твоїх сплу́тали!
Mon peuple a des enfants pour oppresseurs, et des femmes dominent sur lui. Mon peuple, tes guides t'égarent et t'ont fait perdre le chemin que tu dois suivre.
13 Госпо́дь став на прю, і стоїть, щоб судити наро́ди.
L'Éternel se présente pour plaider; il est debout pour juger les peuples.
14 Господь іде на суд, щоб судитись з старши́ми наро́ду Свого́ та з вождя́ми його́: „Ви виногра́дника зни́щили, грабу́нок з убогого — в ваших дома́х!
L'Éternel entre en jugement avec les anciens de son peuple, et avec ses princes: c'est vous qui avez dévoré la vigne! La dépouille du pauvre est dans vos maisons!
15 Що це сталося вам, що наро́д Мій ви гно́бите та утискаєте вбогих?“Так говорить Госпо́дь, Бог Савао́т.
De quel droit foulez-vous mon peuple et écrasez-vous la face des pauvres, dit le Seigneur, l'Éternel des armées?
16 І промовив Господь: Зате, що до́чки Сіонські загорді́ли, і ходять витягненоши́ї, і морга́ють очима, і все ходять дрібни́ми кро́чками, і дзвонять спря́жками на ногах своїх,
L'Éternel dit encore: Parce que les filles de Sion sont orgueilleuses, qu'elles marchent le cou tendu en faisant des signes des yeux, et qu'elles marchent à petits pas, faisant résonner les boucles de leurs pieds,
17 тому вчи́нить Господь ті́м'я Сіонських дочо́к паршивим, і їхній сором обнажить Господь!
Le Seigneur rendra chauve la tête des filles de Sion, l'Éternel découvrira leur nudité.
18 Того дня поскидає Господь окра́су спря́жок на їхніх ногах, і чі́льця, і місяці,
En ce jour-là, le Seigneur ôtera les anneaux dont elles se parent, les filets et les croissants;
19 сережки, нараме́нники, і серпа́нки,
Les pendants d'oreille, les bracelets et les voiles;
20 і заво́ї, і ланцюжки́ на ногах, і пояски́, і пляшечки́ з па́хощами, і чарівни́чі при́віски,
Les diadèmes, les chaînettes des pieds, les ceintures, les boîtes de senteur et les amulettes;
21 персні, і сережки носові́,
Les bagues et les anneaux pour le nez;
22 чудо́ві убра́ння, і окриття́, і намітки та торби,
Les robes de fête, les larges tuniques, les manteaux, les sachets;
23 дзеркала́ й льняні хито́ни та турба́ни, і прозо́рі покрива́ла.
Les miroirs, les chemises, les tiares et les mantilles.
24 І ста́неться, замість бальза́му — смо́рід буде, і замість по́яса — шнур, а замість мисте́цько укла́дених кучерів — ли́сина, і замість хито́на цінно́го — вере́та з паско́м, а замість краси́ — спалени́на!
Au lieu de parfum, il y aura de l'infection; au lieu de ceintures, des cordes; au lieu de cheveux frisés, des têtes chauves; au lieu de robes flottantes, des sacs étroits; des cicatrices, au lieu de beauté.
25 Попа́дають му́жі твої від меча́, а лица́рство твоє — на війні, —
Tes hommes tomberont par l'épée, et tes héros par la guerre.
26 і бу́дуть стогна́ти та пла́кати воро́та її, і буде спусто́шена, й сяде на землю Сіонська дочка́.
Les portes de Sion gémiront et seront dans le deuil; désolée, elle s'assiéra à terre.
