Ісая 25
1 Господи, — Ти мій Бог! Я буду Тебе велича́ти, хвали́тиму Йме́ння Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні прире́чення, певную правду!
O LORD, thou art my God; I will exalt thee, I will praise thy name; for thou hast done wonderful things, [even] counsels of old, in faithfulness [and] truth.
2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужине́цький пала́ц перестав бути містом, навіки не буде воно відбудо́ване!
For thou hast made of a city an heap; of a defenced city a ruin: a palace of strangers to be no city; it shall never be built.
3 Тому буде хвалити Тебе наро́д сильний, місто лю́дів наси́льників буде боятись Тебе,
Therefore shall the strong people glorify thee, the city of the terrible nations shall fear thee.
4 бо твердинею став Ти нужде́нному, твердинею став для убогого в час його у́тиску, охороною від хуртови́ни, тінню від спе́ки, — і дух тих наси́льників був немов хуртови́на на сті́ну!
For thou hast been a strong hold to the poor, a strong hold to the needy in his distress, a refuge from the storm, a shadow from the heat, when the blast of the terrible ones is as a storm against the wall.
5 Як спеко́ту в пустині, Ти крики чужи́нців прибо́ркав; як тінню від хмари спеко́ту, спів наси́льників так Він приглу́шить.
As the heat in a dry place shalt thou bring down the noise of strangers; as the heat by the shadow of a cloud, the song of the terrible ones shall be brought low.
6 І вчи́нить Господь Саваот на горі цій гости́ну з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпіко́вого то́вщу, із очи́щених вин молодих.
And in this mountain shall the LORD of hosts make unto all peoples a feast of fat things, a feast of wines on the lees, of fat things full of marrow, of wines on the lees well refined.
7 І Він на горі цій пони́щить засло́ну, заслону над усіма наро́дами, та покриття́, що розтягнене над усіма лю́дами.
And he will destroy in this mountain the face of the covering that is cast over all peoples, and the veil that is spread over all nations.
8 Смерть знищена буде наза́вжди, і витре сльозу́ Господь Бог із обличчя усякого, і га́ньбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
He hath swallowed up death for ever; and the Lord GOD will wipe away tears from off all faces; and the reproach of his people shall he take away from off all the earth: for the LORD hath spoken it.
9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію — і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, — тішмося ж ми та радіймо спасі́нням Його!
And it shall be said in that day, Lo, this is our God; we have waited for him, and he will save us: this is the LORD; we have waited for him, we will be glad and rejoice in his salvation.
10 Бо Господня рука на горі цій спочи́не, Моав же на місці своєму пото́птаний буде, як солома вито́птується у гної́вці,
For in this mountain shall the hand of the LORD rest, and Moab shall be trodden down in his place, even as straw is trodden down in the water of the dunghill.
11 і простя́гне він руки свої серед неї, немов той плива́к простягає, щоб пли́вати, і прини́зить пиху́ його Він разом з пі́дступами його рук.
And he shall spread forth his hands in the midst thereof, as he that swimmeth spreadeth forth [his hands] to swim: and he shall lay low his pride together with the craft of his hands.
12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розва́лить, пони́зить, на землю їх кине, у по́рох!
And the fortress of the high fort of thy walls hath he brought down, laid low, and brought to the ground, even to the dust.
