Ісая 24
1 Ось Господь нищить землю й пусто́шить її, й оберта́є поверхню її, а мешканців її розпоро́шує.
Voici que l'Éternel vide la terre, la ravage, la renverse, et disperse ses habitants.
2 І стане священик як і наро́д, а пан — немов раб, пані, — як невільниця її, продаве́ць — немов той покупе́ць, боргува́льник — немов винува́тець, віри́тель — як довжни́к.
Il en sera du peuple comme du prêtre, du serviteur comme du maître, de la servante comme de la maîtresse, de l'acheteur comme du vendeur, du créancier comme du débiteur, du preneur d'intérêts comme du donneur d'intérêts.
3 Земля буде доще́нту зруйно́вана та пограбо́вана вся, бо це слово Госпо́дь проказа́в, —
La terre sera vidée et dévastée, car l'Éternel a prononcé cette parole.
4 засумує, зів'я́не земля, ослабіє й зів'яне вселе́нна, ослабіють вельможі наро́ду землі.
La terre se lamente et se fane. Le monde languit et s'éteint. Les peuples élevés de la terre se languissent.
5 Й оскверни́лась земля під своїми мешка́нцями, бо переступи́ли зако́ни, постано́ву порушили, зламали вони запові́та відві́чного.
La terre aussi se souille sous ses habitants, parce qu'ils ont transgressé les lois, violé les statuts, et rompu l'alliance éternelle.
6 Тому землю прокля́ття поїло, й оде́ржали кару мешка́нці її, тому то згоріли мешка́нці землі, і небагато людей позоста́лося.
C'est pourquoi la malédiction a dévoré la terre, et ceux qui l'habitent ont été déclarés coupables. C'est pourquoi les habitants de la terre sont brûlés, et il reste peu d'hommes.
7 Сумує вино молоде, виногра́дина в'я́не, усі радісносе́рді зідха́ють,
Le vin nouveau est en deuil. La vigne dépérit. Tous les cœurs joyeux soupirent.
8 спини́лися радощі бубнів, галас веселуні́в переста́в, затихла потіха від гу́сел!
L'allégresse des tambourins cesse. Le son de ceux qui se réjouissent cesse. La joie de la harpe cesse.
9 При пісні вина вже не п'ють, став гірки́м п'янкий на́пій для тих, хто його попиває.
On ne boit pas de vin en chantant. La boisson forte sera amère pour ceux qui la boivent.
10 Зруйно́ване місто спусто́шене, всі доми́ позами́кані, щоб не ввійти.
La ville confuse est détruite. Toutes les maisons sont fermées, pour que personne n'y entre.
11 На вулицях крик за вином, усяка радість поме́ркла, веселість землі на вигна́ння пішла, —
Il y a des cris dans les rues, à cause du vin. Toute joie est assombrie. L'allégresse du pays a disparu.
12 позоста́лося в місті спусто́шення, і розбита на зва́лище брама.
La ville est laissée dans la désolation, Et la porte est frappée par la destruction.
13 Бо так буде посеред землі, посеред наро́дів, як при оббива́нні оливки, немов при визби́руванні, коли збір винограду скінчи́вся.
Car il en sera ainsi sur la terre, parmi les peuples, comme on secoue un olivier, comme on glane après la vendange.
14 Свій голос піді́ймуть і будуть радіти, через величність Господню викри́кувати голосно будуть від моря.
Ils élèveront leur voix. Ils crient à la majesté de Yahvé. Ils crient à haute voix depuis la mer.
15 Тому Господа славте на сході, на морськи́х острова́х Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!
C'est pourquoi glorifiez l'Éternel à l'orient, Le nom de l'Éternel, le Dieu d'Israël, Dans les îles de la mer!
16 Ми чуємо співи від кра́ю землі: „Слава Праведному!“Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабі́жники гра́блять, і грабую́чи, граблять грабі́жно!
De l'extrémité de la terre, on entend des chants. Gloire aux justes! Mais je disais: « Je me languis! Je dépéris! Malheur à moi! » Les traîtres ont été traîtres. Oui, les perfides ont été très perfides.
17 Страх і яма та па́стка на тебе, мешка́нче землі!
La crainte, la fosse et le piège sont sur vous, habitants de la terre.
18 І станеться, той, хто втікатиме від крику жа́ху, до ями впаде́, хто ж із ями вихо́дить, буде схо́плений в па́стку, бо відкриті розтво́ри згори́, а підста́ви землі затремтіли.
Celui qui fuit devant le bruit de la terreur tombe dans la fosse, et celui qui sort du milieu de la fosse est pris dans le piège; car les fenêtres d'en haut sont ouvertes, et les fondements de la terre tremblent.
19 Земля поруйно́вана зо́всім, земля поторо́щена, вся земля захита́лась.
La terre est brisée. La terre est déchirée. La terre est secouée avec violence.
20 Захиталась земля, немов п'я́ний, і ру́хається, мов нічлі́жний курінь, і вчинився над нею тяжки́м її гріх, і впала вона, й більш не встане!
La terre chancelle comme un homme ivre, elle se balance comme un hamac. Sa désobéissance lui pèsera, elle tombera et ne se relèvera plus.
21 І станеться в день той, Господь навісти́ть військо висоти на висоті, і зе́мних царів на землі, —
En ce jour-là, Yahvé punira l'armée des hauts placés, et les rois de la terre sur la terre.
22 і будуть зібрані ра́зом, мов в'я́зні до ями, й у в'язни́цю вони будуть за́мкнені, а по днях багатьох будуть наві́щені!
Ils seront rassemblés, comme on rassemble les prisonniers dans la fosse, et ils seront enfermés dans la prison; et après beaucoup de jours, ils seront visités.
23 Місяць тоді засоро́миться та застида́ється сонце, бо Господь Саваот зацарюва́в на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старі́шими слава Його!
Alors la lune sera confondue, et le soleil honteux; car l'Éternel des armées régnera sur la montagne de Sion et à Jérusalem, et la gloire sera devant ses anciens.
