Ісая 2
1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:
The things that Isaiah son of Amoz perceived in a vision, concerning Judah and Jerusalem.
2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.
It will be in the last days that the mountain of Yahweh's house will be established as the highest of the mountains, and it will be raised up above the hills, and all the nations will flow to it.
3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.
Many peoples will come and say, “Come, let us go up to the mountain of Yahweh, to the house of the God of Jacob, so he may teach us some of his ways, and we may walk in his paths.” For out of Zion will go the law, and the word of Yahweh from Jerusalem.
4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!
He will judge between the nations and will render decisions for many peoples; they will hammer their swords into plowshares, and their spears into pruning hooks; nation will not lift up sword against nation, nor will they train for war any longer.
5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!
House of Jacob, come, and let us walk in the light of Yahweh.
6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.
For you have abandoned your people, the house of Jacob, because they are filled with customs from the east and they practice divination like the Philistines, and they shake hands with sons of foreigners.
7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.
Their land is full of silver and gold, and is there no limit to their wealth; their land also is full of horses, nor is there limit to their chariots.
8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —
Their land also is full of idols; they worship the craftsmanship of their own hands, things that their own fingers have made.
9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!
The people will be bowed down, and individuals will fall down; therefore do not raise them up.
10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!
Go into the rocky places and hide in the ground from the terror of Yahweh and from the glory of his majesty.
11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!
The lofty gaze of man will be brought low, and the pride of men will be brought down, and Yahweh alone will be exalted on that day.
12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,
For there will be a day of Yahweh of hosts against everyone who is proud and raised up, and against everyone who is arrogant—and he will be brought down—
13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,
and against all the cedars of Lebanon that are high and lifted up, and against all the oaks of Bashan.
14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,
That day of Yahweh of hosts will be against all the high mountains, and against all the hills that are lifted up,
15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,
and against every high tower, and against every impregnable wall,
16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!
and against all the ships of Tarshish, and against all beautiful sailing vessels.
17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,
The pride of man will be brought low, and the haughtiness of men will fall; Yahweh alone will be exalted on that day.
18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!
The idols will completely pass away.
19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!
Men will go into the caves of the rocks and the holes of the ground, from the terror of Yahweh, and from the glory of his majesty, when he rises to terrify the earth.
20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,
On that day people will throw away their idols of silver and of gold that they have made for themselves to worship—they will throw them away to the moles and bats.
21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!
The people will go into the crevices in the rocks and into the clefts of the ragged rocks, from the terror of Yahweh and from the glory of his majesty, when he rises to terrify the earth.
22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?
Stop trusting in man, whose life-breath is in his nostrils, for what does he amount to?
