< Ісая 19 >
1 Пророцтво про Єгипет. Ось на хмарі леге́нькій несеться Госпо́дь і прибу́де в Єгипет, — і затремтя́ть перед лицем Його бовва́ни Єгипту, і серце Єгипту розта́не посеред нього.
Мисир тоғрилиқ жүкләнгән вәһий: — Мана, Пәрвәрдигар тез учидиған булут үстигә минип, Мисирға йетип келиду; Мисирдики бутлар униң алдида тәвринип кетиду, Мисирниң жүриги болса ичидин ерип кетиду.
2 І підбу́рю єги́птянина на єги́птянина, і будуть точи́ти війну кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство із царством.
— «Вә Мән Мисирлиқларни бир-биригә қарши қутритимән; Уларниң һәммиси өз қериндашлириға қарши туришиду, Өз хошнилири биләнму соқишиду; Шәһәр билән шәһәр, Падишаһлиқ билән падишалиқ бир-биригә қарши уришиду;
3 І Єгипет на дусі пони́кне в своє́му нутрі́, а раду його Я поплу́таю, і вони будуть питати бовва́нів своїх, і заклиначі́в духів та духів померлих і своїх ворожби́тів.
Вә Мисирниң роһи өз ичидин йоқап кетиду; Мән уларни мәслиһәтсиз қалдуримән; Шуңа улар бутларни вә әрваһларни, Әрваһларни чақирғучиларни һәм палчиларни издәп мәслиһәт сорайду;
4 І віддам Я Єгипет у руку жорсто́кого пана, і цар лютий над ним запанує, говорить Господь, Господь Саваот!
Мән Мисирлиқларни рәһимсиз бир һөкүмранниң қолиға тапшуримән; Әшәддий бир падиша уларниң үстидин һөкүмранлиқ қилиду» — дәп җакалайду самави қошунларниң Сәрдари болған Рәб Пәрвәрдигар;
5 І зникне із Моря вода, і висохне Річка, та й стане суха.
Һәм сулар «деңиз»дин йоқайду, Дәрияси қағҗирап пүтүнләй қуруп кетиду;
6 І засмердя́ться річки́ та нужде́нними стануть, і повисиха́ють прито́ки Єгипту, пов'я́не коми́ш та очере́т.
Дәрияларни сесиқчилиқ қаплайду, Мисирниң өстәң-қаналлири қағҗирап түгәйду; Қомушлар һәм йекәнләр солишиду;
7 Луги над рікою, над берегом річки, і все, що при рі́чці посіяне, повисиха́є, розвіється все, і не буде його.
Нил дәрияси бойидики йәрләр, Нил дәриясиниң қуюлуш ағзидики йәрләр гиясиз қалиду, Нил дәрияси бойидики зираәтләрниң һәммиси қуруп, тозуп, йоқилиду.
8 І заплачуть риба́лки, і будуть ридати всі ті, що гачка́ закида́ють до річки, а ті, що розтя́гують не́від на воду, стратять надію.
Белиқчилар болса зар қақшайду; Нил дәриясиға қармақ ташлиғучиларниң һәммиси налә көтириду; Суларниң үстигә тор яйғучиларниң беши саңгилап кетиду.
9 А ті, що працюють при че́санім льоні та тчуть полотно́, засоро́мляться.
Зиғирчилар һәм либас тоқуғучилар хиҗаләтчиликтә қалиду,
10 І будуть осно́ви Єгипту розбиті, всі ж працю́ючі за плату на дусі впаду́ть.
Җәмийәтниң «түврүк»лири парә-парә болуп, Мәдикарларниң көңлиму йерим болиду.
11 Дійсно, вельмо́жі Цоа́ну безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових ра́дників. І як фараонові скажете: Я син мудреці́в, я син давніх царів?
Толиму ахмақ Зоан шәһириниң әмәлдарлири! Пирәвнниң әң дана мәслиһәтчилиридин әхмиқанә мәслиһәтләр чиқиду! Силәр қандақму Пирәвнгә: — «Мән болсам даналарниң әвлади, Қедимки падишаларниң нәслидурмән!» — дәватқансиләр техи?
12 Де ж вони, де твої мудреці? І хай розка́жуть тобі й хай пізна́ють, що порадив Госпо́дь Саваот на Єгипет.
[Мисир], сениң данишмәнлириң һазир қени? Улар данишмән болса, самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигарниң Мисир тоғрилиқ немиләрни көңлигә пүккәнлигини саңа аян қилсун!
13 Стали немудрі вельможі Цоа́ну, вельможі Мемфісу обма́нені, учинили блудя́чим Єгипет головніші з племе́н його.
Зоан шәһириниң әмәлдарлири наданлашти, Мәмфис шәһириниң әмәлдарлири алдинип кәтти; Мисир қәбилилириниң «бүҗәк таш»лири болса уларни езиқтуруп қойди.
14 Господь влив у нього дух о́дуру, і вони вчинили блудя́чим Єгипет в усякому чині його, як блу́дить п'яни́ця в блюво́ті своїй.
Пәрвәрдигар уларниң арисиға бир қаймуқтурғучи роһни арилаштуривәтти; Шуңа бириси мәс болуп өз қусуғида тейилип әләң-сәләң болғандәк, Улар Мисирдикиләрни һәр бир ишида әләң-сәләң қиливәтти.
15 І Єгипет не матиме ді́ла, що вміли б вчинити його голова або хвіст, пальмо́ва галу́зка чи очерети́на.
Шуниң билән Мисирға, Баш, қуйруқ, палма шехи яки қомушлар қилалиғидәк һеч қандақ амал қалмайду.
16 Того дня стане Єгипет, немов ті жінки́, і тремтітиме, і буде лякатись по́маху руки Господа Саваота, що Він нею над ним помаха́є.
Шу күни Мисирдикиләр қиз-аялларға охшап қалиду, Самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар қолини уларниң үстигә тәңлиши билән титрәп қорқиду,
17 І стане юдейська земля для Єгипту за по́страх: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед за́думом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.
Һәмдә Йәһуда зимини болса Мисирға вәһимә болуп қалиду; Чүнки самави қошунларниң Сәрдари болған Рәб Пәрвәрдигарниң бекиткән ирадиси түпәйлидин, Йәни Униң өзлиригә қаритилған ирадиси түпәйлидин, Кимгә Йәһуданиң гепи қилинсила шу чөчүйду.
18 Того дня буде п'ять міст в єгипетськім кра́ї, що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом. Одне буде зватися Ір-Гахерес.
Шу күни Қанаанниң тили сөзләйдиған, Вә самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигарға беқинип садиқлиқ қәсими қилидиған Мисирниң бәш шәһири болиду; Улардин бири «Һалак шәһири» дәп атилиду.
19 Того дня серед кра́ю єгипетського буде же́ртівник Господу, і стовп при границі його Господе́ві.
Шу күни Мисирниң зимини оттурисида Пәрвәрдигарға аталған бир қурбангаһ, Һәм чегарасида Пәрвәрдигарға аталған бир түврүк болиду.
20 І він буде в єгипетськім кра́ї ознакою й свідком для Господа Саваота, — коли будуть взивати до Господа перед гноби́телями, то пошле їм спасителя та оборо́нця, який їх спасе.
Булар болса самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигарға һәм бәлгү һәм шаһит болиду; Чүнки әзгүчиләр түпәйлидин улар Пәрвәрдигарға налә көтәргән болиду; У уларни әркинликкә чиқиридиған бир қутқузғучи һәм қоғдиғучини әвәтиду.
21 І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня позна́ють єги́птяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлі́бною, і присягну́ть обі́тницю Господе́ві, і ви́повнять.
Пәрвәрдигар Мисирлиқларға тонутулуп аян қилиниду; Шу күни Мисир Пәрвәрдигарни тонуйду; Улар униңға қурбанлиқ ашлиқ һәдийәлири билән ибадәт қилиду; Улар Пәрвәрдигарға қәсәм ичиду вә униңға әмәл қилиду.
22 І вра́зить єги́птян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа зве́рнуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.
Пәрвәрдигар Мисирни уриду; У уларни уриду һәм сақайтиду; Шуниң билән улар Пәрвәрдигарниң йениға қайтиду, У уларниң дуа-тилавитини қобул қилип уларни сақайтиду.
23 Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і при́йдуть асирі́йці до єги́птян, а єги́птяни до асирі́йців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господе́ві.
Шу күни Мисирдин Асурийәгә маңидиған, егиз көтирилгән түз йол ечилиду; Асурийәликләр Мисирға кириду, Мисирлиқлар Асурийәгә кириду; Мисир Асурийә билән биллә [Худаниң] хизмәт-ибадитидә болиду.
24 Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благослове́нням серед землі,
Шу күни Исраил Мисир вә Асурийә билән бир болуп, Үчиси, йәр йүзидикиләргә бәхит йәткүзгүчиләр болиду.
25 бо Господь Саваот його поблагослови́в та й сказав: Благословенний наро́д мій Єгипет, і Ашшу́р, чин Моїх рук, та Ізраїль, спа́дщина Моя!
Самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар уларға бәхит ата қилип: — «Хәлқим болған Мисирға, Өз қолумниң иҗади болған Асурийәгә Вә Өз мирасим болған Исраилға бәхит яр болсун!» — дәйду.