Осія 8
1 Рога до уст своїх, та й засурми́: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого́, і на Зако́на Мого повстали.
[SET] the trumpet to thy mouth. As an eagle [he cometh] against the house of the LORD: because they have transgressed my covenant, and trespassed against my law.
2 До Мене взивають вони: „Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!“
They shall cry unto me, My God, we Israel know thee.
3 Покинув Ізраїль добро́, — ворог його пожене́!
Israel hath cast off that which is good: the enemy shall pursue him.
4 Вони ставлять царя, але́ не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срі́бла свого та із золо́та свого божків наробили собі, щоб загинути, —
They have set up kings, but not by me; they have made princes, and I knew it not: of their silver and their gold have they made them idols, that they may be cut off.
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запали́вся на них, — аж доки не можуть вони від провини очи́ститись?
He hath cast off thy calf, O Samaria; mine anger is kindled against them: how long will it be ere they attain to innocency?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його ма́йстер, і воно — то не Бог, бо теля самарійське на кава́лки обе́рнеться.
For from Israel is even this; the workman made it, and it is no God: yea, the calf of Samaria shall be broken in pieces.
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й коло́сся, а зе́рно не видасть муки́, коли ж видасть, чужі поковта́ють її.
For they sow the wind, and they shall reap the whirlwind: he hath no standing corn; the blade shall yield no meal; if so be it yield, strangers shall swallow it up.
8 Ізраїль проко́втнений, — став між наро́дами він як та річ, що до неї немає зами́лування.
Israel is swallowed up: now are they among the nations as a vessel wherein is no pleasure.
9 Бо вони відійшли до Ашшу́ру, як дикий осел, що самі́тний собі, а Єфрем за любов дає да́ри любовні.
For they are gone up to Assyria, [like] a wild ass alone by himself: Ephraim hath hired lovers.
10 І хоч вони здобува́ють прихи́льників серед пога́нів, Я їх позбираю тепер, і незаба́ром вони перестануть пома́зувати царя, і князі́в.
Yea, though they hire among the nations, now will I gather them; and they begin to be minished by reason of the burden of the king of princes.
11 Бо же́ртівників був намно́жив Єфрем, щоб грішити, — на провину йому стали ці же́ртівники!
Because Ephraim hath multiplied altars to sin, altars have been unto him to sin.
12 Я можу йому написати Зако́н Свій хоч тисячу разі́в, — як чуже порахо́ване буде!
Though I write for him my law in ten thousand [precepts], they are counted as a strange thing.
13 Вони ж жертви кохають, — ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподо́бує їх. Тепер Він згадає про їхню прови́ну та їхні гріхи́ покарає, — вони до Єгипту пове́рнуться!
As for the sacrifices of mine offerings, they sacrifice flesh and eat it; but the LORD accepteth them not: now will he remember their iniquity, and visit their sins; they shall return to Egypt.
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує пала́ти, а Юда намно́жив тверди́нні міста́, та пошлю́ Я огонь на його ці міста́, — і пожере́ він пала́ти його́!
For Israel hath forgotten his Maker, and builded palaces; and Judah hath multiplied fenced cities: but I will send a fire upon his cities, and it shall devour the castles thereof.
