Осія 7
1 Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда.
Quand je voulus guérir Israël, alors se révélèrent le crime d'Éphraïm et les méfaits de Samarie. Car ils font des fraudes et les voleurs s'insinuent, et des bandes de pillards se répandent au dehors.
2 І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.
Et ils ne se disent pas en leur cœur que de tous leurs crimes je garde la mémoire: or, leurs forfaits les entourent, ils sont présents à mes yeux.
3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників.
Par leur méchanceté ils font la joie du roi, et par leurs mensonges celle des princes.
4 Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно.
Tous ils sont adultères, comme un four chauffé par le boulanger: il cesse de le chauffer depuis qu'il pétrit la pâte jusqu'à ce qu'elle fermente.
5 У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою.
Au jour de notre roi les princes se rendent malades dans l'ardeur de l'ivresse; il tend la main aux moqueurs.
6 Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
Car leur cœur est comme un four, quand ils l'appliquent à leurs embûches; toute la nuit dort leur boulanger; le matin le four brûle comme un feu allumé.
7 Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
Tous ils sont ardents comme le four, et ils dévorent leurs juges; tous leurs rois tombent, aucun d'eux ne m'invoque!
8 Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
Éphraïm aux peuples se mêle, Éphraïm est une galette qui n'est pas retournée;
9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає.
des étrangers consument sa force et il ne le sent pas; les cheveux blancs sont aussi semés sur sa tête, et il ne le sent pas.
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
Ainsi l'orgueil d'Israël, s'exprime sur son visage, cependant ils ne reviennent point à l'Éternel leur Dieu, et ne le cherchent point malgré tout cela.
11 А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
Et Éphraïm est comme la colombe facile à tromper, sans intelligence, ils implorent l'Egypte, vont en Assyrie.
12 Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю.
Puisqu'ils y vont, j'étends sur eux mon filet, comme les oiseaux des Cieux je les précipite, les châtie comme je l'ai annoncé à leur assemblée!
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
Malheur à eux! car ils me fuient; ruine sur eux! car ils se rebellent contre moi. Moi je tente de les sauver, et eux ils se montrent menteurs pour moi;
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
ce n'est pas à moi qu'ils crient du fond de leur cœur, quand ils se lamentent sur leurs lits pour le blé et le moût; ils se détournent, s'éloignent de moi.
15 А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
Je formai, fortifiai leurs bras, et contre moi ils méditent le mal.
16 Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
Ils se retournent, mais non pas vers les lieux très hauts; ils sont comme un arc trompeur; leurs princes périront par l'épée à cause des bravades de leur langue; c'est ce qui en fera la risée du pays d'Egypte.
