Осія 4
1 Послухайте сло́ва Господнього, Ізраїлеві сини, бо Госпо́дь має прю із мешка́нцями зе́мними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізна́ння.
Слушайте слово Господне, сыны Израилевы; ибо суд у Господа с жителями сей земли, потому что нет ни истины, ни милосердия, ни Богопознания на земле.
2 Кляну́ть та неправду гово́рять, і вбивають та кра́дуть, і чинять пере́люб, поставали наси́льниками, а кров доторка́ється кро́ви.
Клятва и обман, убийство и воровство, и прелюбодейство крайне распространились, и кровопролитие следует за кровопролитием.
3 Тому то в жало́бу земля упаде́, і стане нещасним усякий мешка́нець на ній з польово́ю звіриною й з пта́ством небесним, і також морські риби погинуть.
За то восплачет земля сия, и изнемогут все, живущие на ней, со зверями полевыми и птицами небесными, даже и рыбы морские погибнут.
4 Та тільки ніхто хай не сва́риться, і хай не пляму́є ніхто! А наро́д Мій — як супере́чник з священиком.
Но никто не спорь, никто не обличай другого; и твой народ - как спорящие со священником.
5 І спіткне́шся ти вдень, і спіткне́ться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!
И ты падешь днем, и пророк падет с тобою ночью, и истреблю матерь твою.
6 Погине наро́д Мій за те, що не має знання́: тому́, що знання́ ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому́, що забув ти Зако́н свого Бога, забу́ду синів твоїх й Я!
Истреблен будет народ Мой за недостаток ведения: так как ты отверг ведение, то и Я отвергну тебя от священнодействия предо Мною; и как ты забыл закон Бога твоего, то и Я забуду детей твоих.
7 Що більше розмно́жуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню́ Я на га́ньбу!
Чем больше они умножаются, тем больше грешат против Меня; славу их обращу в бесславие.
8 Вони жертву за про́гріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиля́ють.
Грехами народа Моего кормятся они, и к беззаконию его стремится душа их.
9 І буде священикові, як і наро́дові, і доро́ги його навіщу́ Я на нім, і йому відплачу́ згідно вчинків його.
И что будет с народом, то и со священником; и накажу его по путям его, и воздам ему по делам его.
10 І вони будуть їсти, але не наси́тяться, чинитимуть блуд, та не розмно́жаться, бо покинули дбати про Господа.
Будут есть - и не насытятся; будут блудить - и не размножатся; ибо оставили служение Господу.
11 Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.
Блуд, вино и напитки завладели сердцем их.
12 Наро́д Мій допитується в свого де́рева, і об'являє йому його па́лиця, бо дух блудоді́йства заводить до блу́ду, і вони заблуди́ли від Бога свого.
Народ Мой вопрошает свое дерево, и жезл его дает ему ответ; ибо дух блуда ввел их в заблуждение, и, блудодействуя, они отступили от Бога своего.
13 На верхови́нах гірськи́х вони жертви прино́сять, і кадять на взгі́р'ях під дубом, і тополею та теребі́нтом, бо хороша їхня тінь, — тому́ ваші до́чки блудли́вими стали, а ваші неві́стки вчиняють пере́люб.
На вершинах гор они приносят жертвы и на холмах совершают каждение под дубом и тополем и теревинфом, потому что хороша от них тень; поэтому любодействуют дочери ваши и прелюбодействуют невестки ваши.
14 Та не покараю ще ваших дочо́к, що вони блудоді́ють, та ваших неві́сток, що чинять пере́люб, як відходять вони з блудоді́йками і жертви приносять з розпу́сницями. А наро́д без знання́ загибає!
Я оставлю наказывать дочерей ваших, когда они блудодействуют, и невесток ваших, когда они прелюбодействуют, потому что вы сами на стороне блудниц и с любодейцами приносите жертвы, а невежественный народ гибнет.
15 Якщо ти блудли́вий, Ізраїлю, нехай Юда не буде прови́нний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Госпо́дь!
Если ты, Израиль, блудодействуешь, то пусть не грешил бы Иуда; и не ходите в Галгал, и не восходите в Беф-Авен, и не клянитесь: жив Господь!
16 Бо Ізраїль зробився упе́ртий, немов та упе́рта корова. Та тепер Госпо́дь па́стиме їх, як вівцю́ на приві́ллі!
Ибо, как упрямая телица, упорен стал Израиль; посему будет ли теперь Господь пасти их, как агнцев на пространном пастбище?
17 Прилучивсь до бовва́нів Єфрем, — поки́нь ти його!
Привязался к идолам Ефрем; оставь его!
18 Збір п'яни́ць звиродні́лих учинився розпу́сним, їхні провідники́ покохали нечи́стість.
Отвратительно пьянство их, совершенно предались блудодеянию; князья их любят постыдное.
19 Вітер їх похапа́є на кри́ла свої, і вони посоро́мляться же́ртов своїх.
Охватит их ветер своими крыльями, и устыдятся они жертв своих.
