Осія 12
1 Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із схо́ду. Неправду й руїну розмно́жує він кожного дня, умову складають з Ашшу́ром, олива ж несе́ться в Єгипет.
Јефрем се храни ветром, и иде за устоком; сваки дан множи лаж и погибао; и хватају веру с Асирцем и носе уље у Мисир.
2 Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навісти́ть за путя́ми його́, за діла́ми його йому зве́рне.
И с Јудом има Господ парбу и походиће Јакова према путевима његовим, платиће му по делима његовим.
3 Він в утро́бі тримав за п'яту́ свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, —
У утроби ухвати за пету брата свог, и у сили својој бори се с Богом;
4 і боровся він з Анголом, — та й перемі́г. Плакав він, і блага́в він Його́, у Бет-Елі знайшов Він його́, і там з нами гово́рить.
Бори се с анђелом, и надјача; плака, и моли Му се; нађе Га у Ветиљу, и онде говори с нама.
5 А Господь — Бог Савао́т, Його Йме́ння — Госпо́дь.
Али је Господ Бог над војскама, Господ му је спомен.
6 А ти через Бога свого наве́рнешся, стережи милість та суд, і за́вжди надійся на Бога свого́!
Ти дакле обрати се к Богу свом, чувај милост и правду, и уздај се вазда у Бога свог.
7 Немов Ханаа́н, — у нього в руці неправдива вага́, любить він кривду чинити.
Трговац је Јефрем, у руци су му мерила лажна, мило му је да чини криво.
8 І каже Єфрем: Справді я збагати́вся, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чи́нах не зна́йдуть провини мені, що гріхом би була́.
И говори Јефрем: Баш се обогатих, стекох благо, ни у коме труду мом неће ми наћи неправде која би била грех.
9 А Я — Госпо́дь, Бог твій від кра́ю єгипетського, — ще в наме́тах тебе посаджу́, немов за днів свята.
А ја сам Господ Бог твој од земље мисирске, још ћу ти дати да седиш у шаторима као о празницима.
10 І Я говорив до пророків, і виді́ння розмно́жив, і через пророків Я при́тчі казав.
И говорићу преко пророка, и умножићу утваре, и даваћу причу преко пророка.
11 Хіба беззако́ння лиши́в Ґілеа́д, і марно́тою стались лиш там? У Ґілґа́лі прино́сили в жертву волів, а їхні же́ртівники — мов ті купи каміння на бо́рознах пі́льних.
Доиста је Галад безакоње, посташе сама таштина; у Галгалу приносе јунце на жртву, и олтари су им као гомиле камења по браздама на њиви мојој.
12 І втік Яків на поле Ара́ма, а Ізра́їль за жінку робив, і за жінку отару стері́г.
И Јаков побеже у земљу сирску, и Израиљ служи за жену, и за жену чува овце.
13 І через пророка Госпо́дь із Єгипту Ізраїля ви́вів, і пророком стере́жений був він.
И пророком изведе Господ Израиља из Мисира, и пророком чува га.
14 Єфре́м Господа гірко розгні́вав, і тому́ його вчинки криваві Він ли́шить на ньому, і пове́рне йому його сором.
Јефрем Га љуто разгневи; зато ће оставити на њему крв његову, и вратиће му срамоту његову Господ његов.
