Осія 12
1 Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із схо́ду. Неправду й руїну розмно́жує він кожного дня, умову складають з Ашшу́ром, олива ж несе́ться в Єгипет.
Ephraim feedeth on wind, and pursueth the east wind; the whole day he increaseth deceit and corruption; and a covenant do they make with Assyria, and oil is carried into Egypt.
2 Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навісти́ть за путя́ми його́, за діла́ми його йому зве́рне.
But with Judah also hath the Lord [to hold] a controversy; and to punish Jacob according to his ways, according to his doings will he recompense him.
3 Він в утро́бі тримав за п'яту́ свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, —
In the womb he took his brother by the heel, and in his strength he strove with an angel.
4 і боровся він з Анголом, — та й перемі́г. Плакав він, і блага́в він Його́, у Бет-Елі знайшов Він його́, і там з нами гово́рить.
Yea, he strove with an angel, and prevailed; he wept, and made supplication unto him: in Beth-el he should find him, and there he will speak with us.
5 А Господь — Бог Савао́т, Його Йме́ння — Госпо́дь.
And the Lord God of hosts, the Eternal One is his memorial.
6 А ти через Бога свого наве́рнешся, стережи милість та суд, і за́вжди надійся на Бога свого́!
Therefore do thou return to thy God: keep goodness and justice, and wait on thy God continually.
7 Немов Ханаа́н, — у нього в руці неправдива вага́, любить він кривду чинити.
But like a merchant, who hath the balances of deceit in his hand, loving to overreach,
8 І каже Єфрем: Справді я збагати́вся, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чи́нах не зна́йдуть провини мені, що гріхом би була́.
Did Ephraim say, I am certainly become rich, I have acquired substance unto myself: it is all through my labors; they will find no iniquity in me, that could be sin.
9 А Я — Госпо́дь, Бог твій від кра́ю єгипетського, — ще в наме́тах тебе посаджу́, немов за днів свята.
And I am the Lord thy God from the land of Egypt: I will yet make thee dwell in tents, as in the days of antiquity.
10 І Я говорив до пророків, і виді́ння розмно́жив, і через пророків Я при́тчі казав.
And I have spoken through the prophets, and I myself have multiplied visions, and by the means of the prophets have I spoken in similitudes.
11 Хіба беззако́ння лиши́в Ґілеа́д, і марно́тою стались лиш там? У Ґілґа́лі прино́сили в жертву волів, а їхні же́ртівники — мов ті купи каміння на бо́рознах пі́льних.
If in Gil'ad there was misfortune, [it is because] there was naught but idolatry; in Gilgal they sacrificed bullocks [to idols]: their altars also are as stone-heaps on the furrows of the fields.
12 І втік Яків на поле Ара́ма, а Ізра́їль за жінку робив, і за жінку отару стері́г.
And Jacob fled into the fields of Syria, and Israel served for a wife, and for a wife he kept [the flocks].
13 І через пророка Госпо́дь із Єгипту Ізраїля ви́вів, і пророком стере́жений був він.
And by a prophet did the Lord bring Israel out of Egypt, and by a prophet was he guarded.
14 Єфре́м Господа гірко розгні́вав, і тому́ його вчинки криваві Він ли́шить на ньому, і пове́рне йому його сором.
[Yet] Ephraim provoked [him] to anger most bitterly: therefore will his Lord cast his blood-guiltiness upon him, and his reproach will he recompense unto him.
