До євреїв 8
1 Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засі́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,
[The] sum now of the [things] being spoken of [is that] such we have a high priest who sat down at [the] right hand of the throne of the Majesty in the heavens,
2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на.
in the Holy [Places] a minister and in the tabernacle true, which has pitched the Lord, (and *k*) not man.
3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
Every for high priest in order to offer gifts both and sacrifices is appointed; wherefore [it was] necessary to have something also [for] this One that He may offer.
4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном.
If certainly (then *N(K)O*) He were on earth, not even then would He was being a priest while are being (*k*) (priests *K*) those offering according to (*k*) law the gifts,
5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“
who to a copy and shadow minster of the heavenly, even as has been divinely instructed Moses being about to complete the tabernacle; do see that for He says (you will make *N(k)O*) all things according to the pattern which having been shown you in the mountain;
6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
(now *NK(o)*) however more excellent (He has obtained *N(k)O*) a ministry, as much as also of a better He is covenant [the] mediator, which upon better promises has been enacted.
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
If for the first that [one] was faultless, not then would for a second was being sought a place.
8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го,
Finding fault for (with them *N(k)O*) He says: Behold [the] days are coming, says [the] Lord, and I will ratify with the house of Israel and with the house of Judah a covenant new,
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
not according to the covenant that I made the with fathers of them in [the] day of having taken hold of by Me the hand of them to lead them out of [the] land of Egypt, because they themselves not did continue in the covenant of Mine, and I myself and I myself disregarded them, says [the] Lord.
10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“
For this [is] the covenant that I will make with the house of Israel after the days those, says [the] Lord, putting Laws of Mine into the mind of them and upon hearts of them I will inscribe them; and I will be to them for God, and they themselves will be to Me for a people.
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них!
And certainly not shall they teach each the (comrade *N(k)O*) of him and each the brother of him saying; do know the Lord,’ because all will know Me, from [the] least (of them *k*) to [the] greatest of them;
12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“!
because merciful I will be toward the iniquities of them and the sins of them (and the lawless acts of them *K*) certainly not I may remember more.
13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт “, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління.
In saying new He has made obsolete the first; that then growing old and aging [is] near vanishing.
