До євреїв 7
1 Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
It was this Melchizedek, king of Salem, priest of God Most High, who met Abraham returning from the slaughter of the kings and blessed him.
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
It was to him that Abraham gave a tenth of everything. His name “Melchizedek” means “king of righteousness.” His other title is “king of Salem,” that is, “king of peace.”
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
He is without father, without mother, without ancestors, with neither beginning of days nor end of life. Instead, he resembles the Son of God, because he remains a priest forever.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
See how great this man was to whom the patriarch Abraham gave a tenth of the things that he had taken in battle.
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
The sons of Levi who receive the priesthood have a command from the law to collect tithes from the people, that is, from their brothers, even though they, too, have come from Abraham's body.
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
But Melchizedek, whose descent was not traced from them, received tithes from Abraham, and blessed him, the one who had the promises.
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
There is no denying that the lesser person is blessed by the greater person.
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
In this case, mortal men receive tithes, but in that case it is testified that he lives on.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
And, in a manner of speaking, Levi, who received tithes, also paid tithes through Abraham,
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
because Levi was in the body of his ancestor when Melchizedek met Abraham.
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
Now if perfection were possible through the Levitical priesthood (for under it the people received the law), what further need would there have been for another priest to arise after the manner of Melchizedek, and not be considered to be after the manner of Aaron?
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
For when the priesthood is changed, the law must also be changed.
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
For the one about whom these things are said belongs to another tribe, from which no one has ever served at the altar.
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
Now clearly, it is from Judah that our Lord was born, a tribe that Moses never mentioned concerning priests.
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
What we say is clearer yet if another priest arises in the likeness of Melchizedek.
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
It was not based on the law of fleshly descent that he became a priest, but instead was based on the power of an everlasting life.
For scripture witnesses about him: “You are a priest forever after the manner of Melchizedek.” (aiōn g165)
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
For the former regulation is set aside because it is weak and useless,
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
(for the law made nothing perfect), and a better hope is introduced, through which we come near to God.
20 І поскільки воно не без клятви, —
And it was not without an oath! Others became priests without any oath,
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
but he became a priest when God said to him, “The Lord has sworn and he will not change his mind: 'You are a priest forever.'” (aiōn g165)
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
By this also Jesus has given the guarantee of a better covenant.
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
The former priests were many in number, since death prevented them from continuing in office.
But because Jesus continues to live forever, he has a permanent priesthood. (aiōn g165)
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Therefore he is also able to save completely those who approach God through him, because he always lives to intercede for them.
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
For such a high priest is suitable for us. He is sinless, blameless, pure, separated from sinners, and has become higher than the heavens.
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
He does not need, unlike the high priests, to offer up daily sacrifices, first for his own sins, and then for the sins of the people. He did this once for all, when he offered himself.
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! (aiōn g165)
For the law appoints as high priests men who have weaknesses. But the word of the oath, which came after the law, appointed a Son, who has been made perfect forever. (aiōn g165)
