До євреїв 7
1 Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
For this Melchizedek, king of Salem, priest of God Most High, who met Abraham returning from the slaughter of the kings and blessed him,
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
to whom also Abraham divided "a tenth part of everything" (being first, by interpretation, king of righteousness, and then also king of Salem, which is king of peace;
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
without father, without mother, without genealogy, having neither beginning of days nor end of life, but made like the Son of God), remains a priest continually.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Now consider how great this man was, to whom even Abraham, the patriarch, gave a tenth out of the most valuable plunder.
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
They indeed of the sons of Levi who receive the priest's office have a commandment to take tithes of the people according to the Law, that is, of their brothers, though these have come out of the body of Abraham,
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
but he whose genealogy is not counted from them has accepted tithes from Abraham, and has blessed him who has the promises.
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
But without any dispute the lesser is blessed by the greater.
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
Here people who die receive tithes, but there one receives tithes of whom it is testified that he lives.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
We can say that through Abraham even Levi, who receives tithes, has paid tithes,
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
for he was yet in the body of his father when Melchizedek met him.
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
Now if there was perfection through the Levitical priesthood (for under it the people have received the law), what further need was there for another priest to arise after the order of Melchizedek, and not be called after the order of Aaron?
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
For the priesthood being changed, there is of necessity a change made also in the law.
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
For he of whom these things are said belongs to another tribe, from which no one has officiated at the altar.
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
For it is evident that our Lord has sprung out of Judah, about which tribe Moses spoke nothing concerning priests.
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
This is yet more abundantly evident, if after the likeness of Melchizedek there arises another priest,
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
who has been made, not after the law of a fleshly commandment, but after the power of an endless life:
for it is testified, "You are a priest forever, according to the order of Melchizedek." (aiōn g165)
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
For there is an annulling of a foregoing commandment because of its weakness and uselessness
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
(for the law made nothing perfect), and a bringing in of a better hope, through which we draw near to God.
20 І поскільки воно не без клятви, —
Inasmuch as he was not made priest without the taking of an oath,
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
for they indeed have been made priests without an oath, but he with an oath by him that says of him, "The Lord swore and will not change his mind, 'You are a priest forever, according to the order of Melchizedek.'" (aiōn g165)
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
Accordingly Jesus has become the guarantor of a better covenant.
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
Many, indeed, have been made priests, because they are hindered from continuing by death.
But he, because he lives forever, has his priesthood unchangeable. (aiōn g165)
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Therefore he is also able to save completely those who draw near to God through him, seeing that he lives forever to make intercession for them.
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
For such a high priest was indeed fitting for us: holy, guiltless, undefiled, separated from sinners, and made higher than the heavens;
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
who does not need, like those high priests, to offer up sacrifices daily, first for his own sins, and then for those of the people. For he did this once for all, when he offered up himself.
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! (aiōn g165)
For the Law appoints men as high priests who have weakness, but the word of the oath which came after the Law appoints a Son forever who has been perfected. (aiōn g165)
