< До євреїв 7 >

1 Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
For this Melchisedec, king of Salem, priest of the most high God, who met Abraham returning from the slaughter of the kings, and blessed him,
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
to whom also Abraham gave a tenth of all, being, first, by interpretation, King of righteousness, and then, also, King of Salem, which means King of peace,
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
without father, without mother, without genealogy, having neither beginning of days, nor end of life, but being made to resemble the Son of God, remains a priest forever.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Now consider how great this man was, to whom even the patriarch Abraham gave a tenth of the spoils.
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
And those of the sons of Levi, who receive the office of priesthood, have a commandment to take tithes of the people according to the law, that is, of their brethren, though they come out of the loins of Abraham:
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
but he who does not count his genealogy from them, received tithes from Abraham, and blessed him that had the promises.
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
And, without any contradiction, the less is blessed by the better.
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
And in the one instance, men that die receive tithes; but in the other, he receives them who has the testimony that he lives.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
And so to speak, even Levi, who receives tithes, paid tithes through Abraham;
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
for he was yet in the loins of his father, when Melchisedec met him.
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
If, then, there had been a perfect expiation by means of the Levitical priesthood, (for with reference to it, the people received the law, ) what further need was there that another priest should be raised up after the order of Melchisedec, and not be called after the order of Aaron?
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
It is evident that, when the priest hood is changed, there is of necessity a change also of the law.
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
For he of whom these things are said, belongs to another tribe, from which no one attended upon the altar.
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
For it is very clear that our Lord sprung from Judah, of which tribe Moses spoke nothing concerning priesthood.
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
And it is yet far more evident, if, after the likeness of Melchisedec, there arises another priest,
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
who is made, not according to the law of a fleshly commandment, but according to the power of an endless life; for he testifies,
17 Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. (aiōn g165)
Thou art a priest forever after the order of Melchisedec. (aiōn g165)
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
For, indeed, there is a setting aside of the preceding commandment, because it was weak and unprofitable,
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
(for the law made no perfect expiation), and the introduction of a better hope, by which we draw near to God.
20 І поскільки воно не без клятви, —
And inasmuch as he was made a priest, not without an oath,
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
(for those priests were made such without an oath, but this one with an oath, by him that said to him, The Lord swore, and will not repent, Thou art a priest forever after the order of Melchisedec; ) (aiōn g165)
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
in so much has Jesus become the surety of a better covenant.
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
And those priests, indeed, have been many, because they were prevented by death from continuing in office.
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. (aiōn g165)
But this man, because he continues forever, has an unchangeable priesthood. (aiōn g165)
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Wherefore, he is able also to save through all time those who come to God by him, since he always lives to make intercession for them.
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
For such a high priest is suited to us, who is holy, harmless, undefiled, separate from sinners, and exalted above the heavens;
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
who needs not daily, as those high priests, to offer up sacrifices, first for his own sins, and then for the sins of the people: for this he did once, when he offered up himself.
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! (aiōn g165)
For the law makes men high priests, who have infirmity; but the word of the oath, which was after the law, makes the Son, who is perfected forever. (aiōn g165)

< До євреїв 7 >