До євреїв 6
1 Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,
So then, let us leave the beginning of the message of Christ and move forward to maturity. Let us not lay again the foundation of repentance from dead works and of faith in God,
nor the foundation of teaching about baptisms, laying on of hands, the resurrection of the dead, and eternal judgment. (aiōnios g166)
3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.
We will also do this if God permits.
4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,
For it is impossible for those who were once enlightened, who tasted the heavenly gift, who were sharers of the Holy Spirit,
and who tasted God's good word and the powers of the age to come, (aiōn g165)
6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
but who then fell away—it is impossible to restore them again to repentance. This is because they crucify the Son of God for themselves again, and publicly shame him.
7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.
For the land that drinks in the rain that often comes on it, and that gives birth to the plants useful to those for whom the land was worked—this is the land that receives a blessing from God.
8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.
But if it bears thorns and thistles, it is worthless and is near to a curse. Its end is in burning.
9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
But we are convinced about better things concerning you, beloved ones, things that concern salvation, even though we speak like this.
10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.
For God is not so unjust that he would forget your work and the love that you have shown for his name, because you served the believers and still serve them.
11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
We greatly desire that each of you may show the same diligence to the end, in order to make your hope certain.
12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.
This is so that you will not become lazy, but imitators of those who by faith and patience inherit the promises.
13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,
For when God made his promise to Abraham, he swore by himself, since he could not swear by anyone greater.
14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“
He said, “I will certainly bless you, and I will greatly increase you.”
15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.
In this way, Abraham obtained what was promised after he had patiently waited.
16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.
For people swear by someone greater than themselves. At the end of each of their disputes, an oath serves as confirmation.
17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
When God decided to show more clearly to the heirs of the promise the unchangeable quality of his purpose, he guaranteed it with an oath.
18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
He did this so that by two unchangeable things—with which it is impossible for God to lie—we, who have fled for refuge, will have a strong encouragement to hold firmly to the hope set before us.
19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,
We have this as a secure and reliable anchor for the soul, a hope that enters into the inner place behind the curtain,
