До євреїв 5
1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служі́ння Богові, щоб прино́сити да́ри та жертви за гріхи,
ⲁ̅ⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲅⲁⲣ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲟⲩϫⲓ ⲙⲙⲟϥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲣⲱⲙⲉ ⲉϣⲁⲩⲕⲁⲑⲓⲥⲧⲁ ⲙⲙⲟϥ ⲉϫⲛ ⲛⲣⲱⲙⲉ ⲛⲁϩⲣⲙ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ϫⲉ ⲉϥⲉⲧⲁⲗⲉ ⲇⲱⲣⲟⲛ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲓ ⲑⲩⲥⲓⲁ ϩⲁ ⲛⲟⲃⲉ
2 і щоб міг співчува́ти недосві́дченим та заблу́дженим, бо й сам він пере́йнятий слабістю.
ⲃ̅ⲉⲩⲛϭⲟⲙ ⲙⲙⲟϥ ⲉϣⲡϩⲓⲥⲉ ⲙⲛ ⲛⲉⲧⲟ ⲛⲁⲧⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲛ ⲛⲉⲧⲡⲗⲁⲛⲁ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲱⲱϥ ϫⲉ ϥϣⲟⲟⲡ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲛⲧϭⲱⲃ
3 І тому́ він повинен як за людей, так само й за себе само́го прино́сити жертви за гріхи.
ⲅ̅ⲁⲩⲱ ⲉⲧⲃⲏⲏⲧⲥ ϣϣⲉ ⲉⲣⲟϥ ⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲉϣⲁϥⲧⲁⲗⲟ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲁ ⲡⲗⲁⲟⲥ ⲛϥⲧⲁⲗⲟ ϩⲱⲱϥ ϩⲁⲣⲟϥ ⲛⲧⲉⲉⲓϩⲉ ϩⲁ ⲛⲉϥⲛⲟⲃⲉ
4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Ааро́н.
ⲇ̅ⲛⲉⲣⲉ ⲡⲟⲩⲁ ⲇⲉ ⲡⲟⲩⲁ ϫⲓ ⲛⲁϥ ⲁⲛ ⲙⲡⲧⲁⲉⲓⲟ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲩⲉⲓⲛⲉ ⲙⲙⲟϥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲛⲁⲁⲣⲱⲛ
5 Так і Христос, — не Сам Він просла́вив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: „Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породи́в“.
ⲉ̅ⲧⲁⲓ ⲧⲉ ⲑⲉ ⲙⲡⲉⲭⲥ ⲛⲧⲁϥϯ ⲉⲟⲟⲩ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲁⲁϥ ⲁⲛ ⲉⲧⲣⲉϥϣⲱⲡⲉ ⲛⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲉⲛⲧⲁϥϣⲁϫⲉ ⲛⲙⲙⲁϥ ⲡⲉ ϫⲉ ⲛⲧⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲓϫⲡⲟⲕ ⲙⲡⲟⲟⲩ
ⲋ̅ⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲟⲛ ⲉϣⲁϥϫⲟⲟⲥ ϩⲛ ⲕⲉⲙⲁ ϫⲉ ⲛⲧⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲟⲩⲏⲏⲃ ϣⲁ ⲉⲛⲉϩ ⲕⲁⲧⲁ ⲧⲧⲁⲝⲓⲥ ⲙⲙⲉⲗⲭⲓⲥⲉⲇⲉⲕ (aiōn g165)
7 Він за днів тіла Свого з голосі́нням великим та слізьми́ приніс був блага́ння й молитви до Того, Хто від смерти Його міг спасти, — і був вислуханий за побожність Свою.
ⲍ̅ⲡⲁⲓ ϩⲛ ⲛⲉϩⲟⲟⲩ ⲛⲧⲉϥⲥⲁⲣⲝ ⲁϥϫⲓⲥⲉ ϩⲣⲁⲓ ϩⲛ ϩⲉⲛⲥⲟⲡⲥ ⲙⲛ ϩⲉⲛⲕⲱⲣϣ ⲛⲛⲁϩⲣⲛ ⲡⲉⲧⲉⲟⲩⲛϭⲟⲙ ⲙⲙⲟϥ ⲉⲧⲟⲩϫⲟϥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲙⲟⲩ ϩⲛ ⲟⲩⲛⲟϭ ⲛⲁϣⲕⲁⲕ ⲙⲛ ϩⲉⲛⲣⲙⲉⲓⲏ ⲁⲩⲱ ⲉⲁⲩⲥⲱⲧⲙ ⲉⲣⲟϥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲧϩⲟⲧⲉ
8 І хоч Сином Він був, проте́ навчився по́слуху з того, що вистраждав був.
ⲏ̅ⲕⲁⲓⲡⲉⲣ ⲉⲡϣⲏⲣⲉ ⲡⲉ ⲁϥⲥⲃⲱ ⲉⲡⲥⲱⲧⲙ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲉⲛⲧⲁϥϣⲟⲡⲟⲩ
9 А вдоскона́лившися, Він для всіх, хто слухня́ний Йому, спричини́вся для вічного спасі́ння, (aiōnios g166)
ⲑ̅ⲁⲩⲱ ⲉⲁϥϫⲱⲕ ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥϣⲱⲡⲉ ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲥⲱⲧⲙ ⲛⲥⲱϥ ⲛⲁⲓⲧⲓⲟⲥ ⲙⲡⲉⲩϫⲁⲓ ⲛϣⲁ ⲉⲛⲉϩ (aiōnios g166)
10 і від Бога був на́званий Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.
ⲓ̅ⲉⲁⲩⲙⲟⲩⲧⲉ ⲉⲣⲟϥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲕⲁⲧⲁ ⲧⲧⲁⲝⲓⲥ ⲙⲙⲉⲗⲭⲓⲥⲉⲇⲉⲕ
11 Про це нам би треба багато казати, та ви́словити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.
ⲓ̅ⲁ̅ⲡⲁⲓ ⲉⲧⲉⲣⲉⲡϣⲁϫⲉ ⲟϣ ⲛⲁⲛ ⲉϣⲁϫⲉ ⲉⲣⲟϥ ⲁⲩⲱ ⲉϥⲙⲟⲕϩ ⲉⲃⲟⲗϥ ⲉⲧⲃⲉ ϫⲉ ⲁⲧⲉⲧⲛϣⲱⲡⲉ ⲉⲧⲉⲧⲛϣⲟⲟⲛⲉ ϩⲛ ⲛⲉⲧⲛⲙⲁⲁϫⲉ
12 Ви бо за віком повинні б бути вчителя́ми, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших поча́тків Божого Сло́ва. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не стра́ва тверда́.
ⲓ̅ⲃ̅ⲕⲁⲓⲅⲁⲣ ⲉϣϣⲉ ⲉⲣⲱⲧⲛ ⲉⲣⲥⲁϩ ⲉⲧⲃⲉ ⲡⲉⲩⲟⲉⲓϣ ⲧⲉⲧⲛⲣⲭⲣⲓⲁ ⲟⲛ ⲛϯ ⲥⲃⲱ ⲛⲏⲧⲛ ϫⲉ ⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲉⲥⲧⲟⲓⲭⲓⲟⲛ ⲛⲧⲁⲣⲭⲏ ⲛⲛϣⲁϫⲉ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁⲩⲱ ⲁⲧⲉⲧⲛϣⲱⲡⲉ ⲉⲧⲉⲧⲛⲣⲭⲣⲓⲁ ⲛⲟⲩⲉⲣⲱⲧⲉ ⲛⲟⲩϩⲣⲉ ⲁⲛ ⲉⲥϫⲟⲟⲣ
13 Бо хто молока вживає, той недосві́дчений у слові праведности, — бо він немовля́.
ⲓ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟⲛ ⲅⲁⲣ ⲛⲓⲙ ⲉⲧϫⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲉⲣⲱⲧⲉ ⲟⲩⲁⲧⲥⲟⲟⲩⲛ ⲡⲉ ⲙⲡϣⲁϫⲉ ⲛⲧⲇⲓⲕⲁⲓⲟⲥⲩⲛⲏ ⲟⲩⲕⲟⲩⲓ ⲅⲁⲣ ⲡⲉ
14 А страва тверда́ — для дорослих, що мають чуття, при́вчені звичкою розрізняти добро й зло.
ⲓ̅ⲇ̅ⲧⲁ ⲛⲓⲧⲉⲗⲓⲟⲥ ⲇⲉ ⲧⲉϩⲣⲉ ⲉⲧϫⲟⲟⲣ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲃⲉ ⲑⲉⲝⲓⲥ ⲉⲩⲛⲧⲁⲩ ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲛⲉⲩⲁⲓⲥⲑⲏⲧⲏⲣⲓⲟⲛ ⲉⲩⲅⲩⲙⲛⲁⲍⲉ ⲉⲇⲓⲁⲕⲣⲓⲛⲉ ⲛⲧⲙⲏ ⲧⲉ ⲙⲡⲡⲉⲧⲛⲁⲛⲟⲩϥ ⲙⲛ ⲡⲡⲉⲑⲟⲟⲩ
