До євреїв 4
1 Отже, біймося, коли зостається обітниця вхо́ду до Його́ відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізни́вся.
We must, therefore, be very careful, though there is a promise still standing that we shall enter upon God’s Rest, that none of you even appear to have missed it.
2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
For we have had the Good News told us just as they had. But the Message which they heard did them no good, since they did not share the faith of those who were attentive to it.
3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу.
Upon that Rest we who have believed are now entering. As God has said — ‘In my wrath I swore — “They shall never enter upon my Rest;”’ Although God’s work was finished at the creation of the world;
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“.
for, in a passage referring to the seventh day, you will find these words — ‘God rested upon the seventh day after all his work.’
5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“!
On the other hand, we read in that passage — ‘They shall never enter upon my Rest.’
6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух,
Since, then, there is still a promise that some shall enter upon this Rest, and since those who were first told the Good News did not enter upon it, because of their disbelief,
7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!
again God fixed a day. ‘To-day,’ he said, speaking after a long interval through the mouth of David, in the passage already quoted — ‘If to-day you hear God’s voice Harden not your hearts.’
8 Бо коли б Ісус ( Навин ) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му.
Now if Joshua had given ‘Rest’ to the people, God would not have spoken of another and later day.
9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок.
There is, then, a Sabbath-Rest still awaiting God’s People.
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
For he who enters upon God’s Rest does himself rest after his work, just as God did.
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим.
Let us, therefore, make every effort to enter upon that Rest, so that none of us fall through such disbelief as that of which we have had an example.
12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця.
God’s Message is a living and active power, sharper than any two-edged sword, piercing its way till it penetrates soul and spirit — not the joints only but the very marrow — and detecting the inmost thoughts and purposes of the mind.
13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!
There is no created thing that can hide itself from the sight of God. Everything is exposed and laid bare before the eyes of him to whom we have to give account.
14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, трима́ймося визнання нашого!
We have, then, in Jesus, the Son of God, a great High Priest who has passed into the highest Heaven; let us, therefore, hold fast to the Faith which we have professed.
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
Our High Priest is not one unable to sympathise with our weaknesses, but one who has in every way been tempted, exactly as we have been, but without sinning.
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть.
Therefore, let us draw near boldly to the Throne of Love, to find pity and love for the hour of need.
