До євреїв 2
1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.
Therefore, we ought to give the more earnest heed to the things which we have heard, lest we let them glide away.
2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,
For if the word spoken by angels was steadfast, and every transgression and disobedience received a just punishment,
3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,
how shall we escape, if we neglect so great salvation? which at first began to be spoken by the Lord, and was confirmed to us by those who heard him;
4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.
God also bearing testimony with them by signs and wonders, and by various mighty deeds, and by distributions of the Holy Spirit, according to his own will.
5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.
For not to angels has he subjected the world to come of which we speak.
6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?
But one in a certain place testified, saying: What is man, that thou art mindful of him; or the son of man, that thou dost visit him?
7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,
Thou hast made him a little lower than the angels; thou hast crowned him with glory and honor;
8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.
thou hast put all things under his feet. For, in putting all things under him, he left nothing that is not put under him: but now we do not yet see all things put under him.
9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.
But we see Jesus, who was made a little lower than the angels, that he might, by the grace of God, taste death for every man―we see him, on account of his having suffered death, crowned with glory and honor.
10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.
For it became him, for whom are all things, and by whom are all things, in bringing many sons to glory, to make the author of their salvation perfect through sufferings.
11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
For both he that sanctifies, and those who are sanctified, are all of one Father: for which reason, he is not ashamed to call them brethren, saying:
12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!
I will declare thy name among my brethren; in the midst of the assembly, will I sing hymns to thee.
13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.
And again: I will put my trust in him. And again: Behold, I, and the children that God has given me.
14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,
Since, then, the children are partakers of flesh and blood, he also, in like manner, partook of the same, that, through his death, he might deprive of power him that has the power of death, that is, the devil;
15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.
and might set free those who, through fear of death, were all their lifetime subject to bondage.
16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.
For, verily, he does not take hold of angels, but he takes hold of the posterity of Abraham.
17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.
Wherefore, it behooved him to be made like his brethren in all things, that he might be a merciful and faithful high priest in things pertaining to God, in order to make expiation for the sins of the people.
18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.
For, inasmuch as he himself has suffered in being tempted, he is able to help those who are tempted.
