До євреїв 12
1 Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тяга́р та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,
Ngarud, agsipud ta napalikmutantayo kadagiti adu a saksi, iwaksitayo amin dagiti mangpadpadagsen kadatayo ken ti basol a nalaka a mangsilsilo kadatayo. Anusantayo a tarayen ti salisal nga adda iti sangoanantayo.
2 дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перете́рпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
Kumitatayo laeng kenni Jesus, ti nagtaudan ken mangan-anay iti pammatitayo, a gapu ti rag-o a naisagana para kenkuana, inibturanna ti krus, saanna nga inkan-kano ti pannakaibabain, ken nagtugaw iti makannawan nga ima iti trono ti Dios.
3 Тож подумайте про Того, хто перете́рпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.
Ta ibilangyo isuna a nangibtur iti kasta a nasasakit a sasao manipud kadagiti managbasol a maibusor kenkuana tapno saankayo a mabannog wenno nalaka a masaktan.
4 Ви ще не змага́лись до крови, борю́чись проти гріха,
Saankayo pay a nagkedked wenno nakigubal maibusor iti basol agingga iti pannakaibus ti dara.
5 і забули на́гад, що говорить до вас, як синів: „Мій сину, — не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоря́є тобі.
Ken nalipatanyo ti pannakapabileg a mangisursuro kadakayo a kas an-annak: “Anakko, saanmo nga iyaleng-aleng ti panangdisiplina ti Apo, saankayo a maawanan iti puso no tubngarennakayo.”
6 Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає“!
Ta disdisiplinaan ti Apo ti siasinoman nga ay-ayatenna, ken dusdusaenna ti tunggal anak nga aw-awatenna.
7 Коли те́рпите кару, то ро́бить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що ба́тько його не карає?
Ibturanyo dagiti pannubok a kas disiplina. Makitultulag ti Dios kadakayo a kas addaan ti annak, ta ania nga anak ti saan a disiplinaan ti amana?
8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з пере́любу, а не сини.
Ngem no awan ti disiplinayo, nga isu ti pagbibingayantayo, maysakayo ngarud a bastardo ken saanna nga annak.
9 А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, — і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні кори́тися ми Отцеві ду́хів, щоб жити?
Kanayonna pay, addaantayo kadagiti naindagaan nga amma a mangdisiplina kadatayo, ken rinaemtayo ida. Saantayo met kadi nga ad-adda a pagtulnogan ti Ama dagiti espiritu ken agbiagtayonto?
10 Ті нас за короткого ча́су карали, як їм до вподоби було́, Цей же на ко́ристь, щоб ми стали учасниками Його святости.
Ta pudno a dinisiplinaannatayo dagiti ammatayo kadagiti sumagmamano a tawtawen a kasla usto kadakuada, ngem disdispilinaannatayo ti Dios maipaay iti pagsayaatantayo tapno mabalintayo a makabingay iti kinasantona.
11 Усяка кара в тепе́рішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для на́вчених нею приносить ми́рний плід праведности!
Awan ti disiplina a kasla nakaay-ayo iti agdama ngem ketdi nasakit unay. Uray no kasta, mangitedto iti natalna a bunga ti kinalinteg maipaay kadagiti nasuroan iti daytoy.
12 Тому́ то „опущені руки й коліна знемо́жені ви́простуйте“,
Ingatoyo ngarud dagiti nakababa nga imayo ken patibkerenyo manen dagiti nakapuy a tumengyo;
13 і „чиніть прості стежки́ ногам вашим“, щоб кульгаве не збо́чило, але краще ви́правилось.
agaramidkayo iti diretso a pagnaan maipaay kadagiti sakayo, tapno saan a maiyaw-awan ti siasinoman a pilay no diket mapaimbag.
14 Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.
Ikagumaanyo ti makikappia kadagiti amin a tattao, ken uray ti kinasanto a no awan daytoy ket awan met ti makakita iti Apo.
15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благода́ті, щоб „не виріс який гіркий корінь і не наробив непоко́ю“, і щоб багато-хто не опога́нились тим.
Agannadkayo tapno awan ti mailaksid iti parabur ti Dios, ken awan ti pangrugian ti gura nga isu ti pakaigapuan ti riribuk ken mangrugit ti kaaduan.
16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворі́дство віддав за поживу саму́.
Agannadkayo ta awan koma uray ania a kinaderrep wenno saan a nadiosan a tao a kas kenni Esau, a nangilako ti bukodna a karbengan a kas inauna nga anak iti maysa a pannangan.
17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкува́ти благослове́ння, відкинутий був, — не знайшов бо був можливости до покая́ння, хоч його з слі́зьми шукав.
Ta ammoyo a kalpasan a tinarigagayanna a tawiden ti bendission, nailaksid isuna, gapu ta saan a nakabiruk ti gundaway ti panagbabawina iti amana, uray pay no binirukna daytoy a sipapasnek nga addaan ti lua.
18 Бо ви не приступили до гори дотика́льної та до палю́чого огню, і до хмари, і до те́мряви, та до бурі,
Ta saankayo nga immay iti bantay a mabalin a masagid, bantay ti gumilgil-ayab nga apuy, kinasipnget, ladingit, ken bagyo.
19 і до сурмо́вого звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.
Saankayo nga immay iti makaringgor a tangguyob, wenno iti sasao manipud iti timek a nakaigapuanan dagiti mangdingdingngeg iti daytoy nga agpakaasi a saan a sabali a sao ti maisao kadakuada.
20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: „Коли й звірина́ до гори доторкне́ться, то буде камінням побита“.
Ta saanda a maibturan ti naibilin: “Uray pay no ayup ti mangsagid ti bantay, rumbeng a maubor daytoy.”
21 І таке страшне́ те видіння було́, що Мойсей проказав: „Я боюся й тремчу́!“
Nakabutbuteng unay daytoy a pasamak isu nga imbaga ni Moises, “Kasta unay ti butengko isu nga agtigtigergerak.”
22 Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч анголів,
Ngem ketdi, immaykayo iti Bantay Zion ken ti siudad ti sibibiag a Dios, ti nainlangitan a Jerusalem, ken kadagiti sangapulo a ribu nga anghel nga agramrambak.
23 і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх — до Бога, і до духів удоскона́лених праведників,
Immaykayo iti pagtitiponan dagiti amin nga inauna nga anak a nailista idiay langit, iti Dios nga Ukom ti amin, ken kadagiti espiritu dagiti nalinteg a nagbalin a naan-anay.
24 і до Посере́дника Ново́го Заповіту — до Ісуса, і до покро́плення крови, що краще промовляє, як А́велева.
Immaykayo kenni Jesus, ti mangibabaet ti baro a tulag, ken iti naibuyat a dara a nabilbileg ngem ti dara ni Abel.
25 Глядіть, не відверта́йтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,
Kitaenyo ta saanyo a pagkedkedan ti agsasao. Ta no saanda a nakalibas idi nagkedkeddanda ti nangballaag kadakuada ditoy daga, awan duadua a saantayo met a makalibas no panawantayo ti mangbalballaag manipud langit.
26 що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: „Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом“.
Iti dayta a tiempo, ginunggon ti timekna ti daga. Ngem ita inkarina ket kinunana, “Iti maminsan pay, gunggonek saan laeng a ti daga, ngem uray dagiti langit.”
27 А „ще раз“визначає заміну захитаного, як ство́реного, щоб зосталися ті, хто непохитний.
Dagitoy a sasao, “Iti maminsan pay,” ipakpakitana ti pannakaikkat dagiti banbanag a magunggon, dayta ket, dagiti banbanag a naparsua, tapno agtalinaed dagiti banbanag a saan a magunggon.
28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благода́ть, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо стра́хом.
Isu a, ti panangawattayo iti pagarian a saan a magunggon, agyamantayo ken iti daytoy a wagas agrukbabtayo a makaay-ayo ti Dios nga addaan iti panagraem ken panagbuteng,
29 Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“!
ta maysa nga apuy a makauram ti Diostayo.
