До євреїв 10
1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.
ୱ୍ୟୱସ୍ଥା ଭୱିଷ୍ୟନ୍ମଙ୍ଗଲାନାଂ ଛାଯାସ୍ୱରୂପା ନ ଚ ୱସ୍ତୂନାଂ ମୂର୍ତ୍ତିସ୍ୱରୂପା ତତୋ ହେତୋ ର୍ନିତ୍ୟଂ ଦୀଯମାନୈରେକୱିଧୈ ର୍ୱାର୍ଷିକବଲିଭିଃ ଶରଣାଗତଲୋକାନ୍ ସିଦ୍ଧାନ୍ କର୍ତ୍ତୁଂ କଦାପି ନ ଶକ୍ନୋତି|
2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.
ଯଦ୍ୟଶକ୍ଷ୍ୟତ୍ ତର୍ହି ତେଷାଂ ବଲୀନାଂ ଦାନଂ କିଂ ନ ନ୍ୟୱର୍ତ୍ତିଷ୍ୟତ? ଯତଃ ସେୱାକାରିଷ୍ୱେକକୃତ୍ୱଃ ପୱିତ୍ରୀଭୂତେଷୁ ତେଷାଂ କୋଽପି ପାପବୋଧଃ ପୁନ ର୍ନାଭୱିଷ୍ୟତ୍|
3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,
କିନ୍ତୁ ତୈ ର୍ବଲିଦାନୈଃ ପ୍ରତିୱତ୍ସରଂ ପାପାନାଂ ସ୍ମାରଣଂ ଜାଯତେ|
4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
ଯତୋ ୱୃଷାଣାଂ ଛାଗାନାଂ ୱା ରୁଧିରେଣ ପାପମୋଚନଂ ନ ସମ୍ଭୱତି|
5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.
ଏତତ୍କାରଣାତ୍ ଖ୍ରୀଷ୍ଟେନ ଜଗତ୍ ପ୍ରୱିଶ୍ୟେଦମ୍ ଉଚ୍ୟତେ, ଯଥା, "ନେଷ୍ଟ୍ୱା ବଲିଂ ନ ନୈୱେଦ୍ୟଂ ଦେହୋ ମେ ନିର୍ମ୍ମିତସ୍ତ୍ୱଯା|
6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.
ନ ଚ ତ୍ୱଂ ବଲିଭି ର୍ହୱ୍ୟୈଃ ପାପଘ୍ନୈ ର୍ୱା ପ୍ରତୁଷ୍ୟସି|
7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!
ଅୱାଦିଷଂ ତଦୈୱାହଂ ପଶ୍ୟ କୁର୍ୱ୍ୱେ ସମାଗମଂ| ଧର୍ମ୍ମଗ୍ରନ୍ଥସ୍ୟ ସର୍ଗେ ମେ ୱିଦ୍ୟତେ ଲିଖିତା କଥା| ଈଶ ମନୋଽଭିଲାଷସ୍ତେ ମଯା ସମ୍ପୂରଯିଷ୍ୟତେ| "
8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.
ଇତ୍ୟସ୍ମିନ୍ ପ୍ରଥମତୋ ଯେଷାଂ ଦାନଂ ୱ୍ୟୱସ୍ଥାନୁସାରାଦ୍ ଭୱତି ତାନ୍ୟଧି ତେନେଦମୁକ୍ତଂ ଯଥା, ବଲିନୈୱେଦ୍ୟହୱ୍ୟାନି ପାପଘ୍ନଞ୍ଚୋପଚାରକଂ, ନେମାନି ୱାଞ୍ଛସି ତ୍ୱଂ ହି ନ ଚୈତେଷୁ ପ୍ରତୁଷ୍ୟସୀତି|
9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
ତତଃ ପରଂ ତେନୋକ୍ତଂ ଯଥା, "ପଶ୍ୟ ମନୋଽଭିଲାଷଂ ତେ କର୍ତ୍ତୁଂ କୁର୍ୱ୍ୱେ ସମାଗମଂ;" ଦ୍ୱିତୀଯମ୍ ଏତଦ୍ ୱାକ୍ୟଂ ସ୍ଥିରୀକର୍ତ୍ତୁଂ ସ ପ୍ରଥମଂ ଲୁମ୍ପତି|
10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.
ତେନ ମନୋଽଭିଲାଷେଣ ଚ ୱଯଂ ଯୀଶୁଖ୍ରୀଷ୍ଟସ୍ୟୈକକୃତ୍ୱଃ ସ୍ୱଶରୀରୋତ୍ସର୍ଗାତ୍ ପୱିତ୍ରୀକୃତା ଅଭୱାମ|
11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.
ଅପରମ୍ ଏକୈକୋ ଯାଜକଃ ପ୍ରତିଦିନମ୍ ଉପାସନାଂ କୁର୍ୱ୍ୱନ୍ ଯୈଶ୍ଚ ପାପାନି ନାଶଯିତୁଂ କଦାପି ନ ଶକ୍ୟନ୍ତେ ତାଦୃଶାନ୍ ଏକରୂପାନ୍ ବଲୀନ୍ ପୁନଃ ପୁନରୁତ୍ସୃଜନ୍ ତିଷ୍ଠତି|
12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,
କିନ୍ତ୍ୱସୌ ପାପନାଶକମ୍ ଏକଂ ବଲିଂ ଦତ୍ୱାନନ୍ତକାଲାର୍ଥମ୍ ଈଶ୍ୱରସ୍ୟ ଦକ୍ଷିଣ ଉପୱିଶ୍ୟ
13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.
ଯାୱତ୍ ତସ୍ୟ ଶତ୍ରୱସ୍ତସ୍ୟ ପାଦପୀଠଂ ନ ଭୱନ୍ତି ତାୱତ୍ ପ୍ରତୀକ୍ଷମାଣସ୍ତିଷ୍ଠତି|
14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.
ଯତ ଏକେନ ବଲିଦାନେନ ସୋଽନନ୍ତକାଲାର୍ଥଂ ପୂଯମାନାନ୍ ଲୋକାନ୍ ସାଧିତୱାନ୍|
15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
ଏତସ୍ମିନ୍ ପୱିତ୍ର ଆତ୍ମାପ୍ୟସ୍ମାକଂ ପକ୍ଷେ ପ୍ରମାଣଯତି
16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.
"ଯତୋ ହେତୋସ୍ତଦ୍ଦିନାତ୍ ପରମ୍ ଅହଂ ତୈଃ ସାର୍ଦ୍ଧମ୍ ଇମଂ ନିଯମଂ ସ୍ଥିରୀକରିଷ୍ୟାମୀତି ପ୍ରଥମତ ଉକ୍ତ୍ୱା ପରମେଶ୍ୱରେଣେଦଂ କଥିତଂ, ତେଷାଂ ଚିତ୍ତେ ମମ ୱିଧୀନ୍ ସ୍ଥାପଯିଷ୍ୟାମି ତେଷାଂ ମନଃସୁ ଚ ତାନ୍ ଲେଖିଷ୍ୟାମି ଚ,
17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!
ଅପରଞ୍ଚ ତେଷାଂ ପାପାନ୍ୟପରାଧାଂଶ୍ଚ ପୁନଃ କଦାପି ନ ସ୍ମାରିଷ୍ୟାମି| "
18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.
କିନ୍ତୁ ଯତ୍ର ପାପମୋଚନଂ ଭୱତି ତତ୍ର ପାପାର୍ଥକବଲିଦାନଂ ପୁନ ର୍ନ ଭୱତି|
19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,
ଅତୋ ହେ ଭ୍ରାତରଃ, ଯୀଶୋ ରୁଧିରେଣ ପୱିତ୍ରସ୍ଥାନପ୍ରୱେଶାଯାସ୍ମାକମ୍ ଉତ୍ସାହୋ ଭୱତି,
20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,
ଯତଃ ସୋଽସ୍ମଦର୍ଥଂ ତିରସ୍କରିଣ୍ୟାର୍ଥତଃ ସ୍ୱଶରୀରେଣ ନୱୀନଂ ଜୀୱନଯୁକ୍ତଞ୍ଚୈକଂ ପନ୍ଥାନଂ ନିର୍ମ୍ମିତୱାନ୍,
21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —
ଅପରଞ୍ଚେଶ୍ୱରୀଯପରିୱାରସ୍ୟାଧ୍ୟକ୍ଷ ଏକୋ ମହାଯାଜକୋଽସ୍ମାକମସ୍ତି|
22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!
ଅତୋ ହେତୋରସ୍ମାଭିଃ ସରଲାନ୍ତଃକରଣୈ ର୍ଦୃଢୱିଶ୍ୱାସୈଃ ପାପବୋଧାତ୍ ପ୍ରକ୍ଷାଲିତମନୋଭି ର୍ନିର୍ମ୍ମଲଜଲେ ସ୍ନାତଶରୀରୈଶ୍ଚେଶ୍ୱରମ୍ ଉପାଗତ୍ୟ ପ୍ରତ୍ୟାଶାଯାଃ ପ୍ରତିଜ୍ଞା ନିଶ୍ଚଲା ଧାରଯିତୱ୍ୟା|
23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
ଯତୋ ଯସ୍ତାମ୍ ଅଙ୍ଗୀକୃତୱାନ୍ ସ ୱିଶ୍ୱସନୀଯଃ|
24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.
ଅପରଂ ପ୍ରେମ୍ନି ସତ୍କ୍ରିଯାସୁ ଚୈକୈକସ୍ୟୋତ୍ସାହୱୃଦ୍ଧ୍ୟର୍ଥମ୍ ଅସ୍ମାଭିଃ ପରସ୍ପରଂ ମନ୍ତ୍ରଯିତୱ୍ୟଂ|
25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
ଅପରଂ କତିପଯଲୋକା ଯଥା କୁର୍ୱ୍ୱନ୍ତି ତଥାସ୍ମାଭିଃ ସଭାକରଣଂ ନ ପରିତ୍ୟକ୍ତୱ୍ୟଂ ପରସ୍ପରମ୍ ଉପଦେଷ୍ଟୱ୍ୟଞ୍ଚ ଯତସ୍ତତ୍ ମହାଦିନମ୍ ଉତ୍ତରୋତ୍ତରଂ ନିକଟୱର୍ତ୍ତି ଭୱତୀତି ଯୁଷ୍ମାଭି ର୍ଦୃଶ୍ୟତେ|
26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,
ସତ୍ୟମତସ୍ୟ ଜ୍ଞାନପ୍ରାପ୍ତେଃ ପରଂ ଯଦି ୱଯଂ ସ୍ୱଂଚ୍ଛଯା ପାପାଚାରଂ କୁର୍ମ୍ମସ୍ତର୍ହି ପାପାନାଂ କୃତେ ଽନ୍ୟତ୍ କିମପି ବଲିଦାନଂ ନାୱଶିଷ୍ୟତେ
27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.
କିନ୍ତୁ ୱିଚାରସ୍ୟ ଭଯାନକା ପ୍ରତୀକ୍ଷା ରିପୁନାଶକାନଲସ୍ୟ ତାପଶ୍ଚାୱଶିଷ୍ୟତେ|
28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —
ଯଃ କଶ୍ଚିତ୍ ମୂସସୋ ୱ୍ୟୱସ୍ଥାମ୍ ଅୱମନ୍ୟତେ ସ ଦଯାଂ ୱିନା ଦ୍ୱଯୋସ୍ତିସୃଣାଂ ୱା ସାକ୍ଷିଣାଂ ପ୍ରମାଣେନ ହନ୍ୟତେ,
29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
ତସ୍ମାତ୍ କିଂ ବୁଧ୍ୟଧ୍ୱେ ଯୋ ଜନ ଈଶ୍ୱରସ୍ୟ ପୁତ୍ରମ୍ ଅୱଜାନାତି ଯେନ ଚ ପୱିତ୍ରୀକୃତୋ ଽଭୱତ୍ ତତ୍ ନିଯମସ୍ୟ ରୁଧିରମ୍ ଅପୱିତ୍ରଂ ଜାନାତି, ଅନୁଗ୍ରହକରମ୍ ଆତ୍ମାନମ୍ ଅପମନ୍ୟତେ ଚ, ସ କିଯନ୍ମହାଘୋରତରଦଣ୍ଡସ୍ୟ ଯୋଗ୍ୟୋ ଭୱିଷ୍ୟତି?
30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!
ଯତଃ ପରମେଶ୍ୱରଃ କଥଯତି, "ଦାନଂ ଫଲସ୍ୟ ମତ୍କର୍ମ୍ମ ସୂଚିତଂ ପ୍ରଦଦାମ୍ୟହଂ| " ପୁନରପି, "ତଦା ୱିଚାରଯିଷ୍ୟନ୍ତେ ପରେଶେନ ନିଜାଃ ପ୍ରଜାଃ| " ଇଦଂ ଯଃ କଥିତୱାନ୍ ତଂ ୱଯଂ ଜାନୀମଃ|
31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!
ଅମରେଶ୍ୱରସ୍ୟ କରଯୋଃ ପତନଂ ମହାଭଯାନକଂ|
32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.
ହେ ଭ୍ରାତରଃ, ପୂର୍ୱ୍ୱଦିନାନି ସ୍ମରତ ଯତସ୍ତଦାନୀଂ ଯୂଯଂ ଦୀପ୍ତିଂ ପ୍ରାପ୍ୟ ବହୁଦୁର୍ଗତିରୂପଂ ସଂଗ୍ରାମଂ ସହମାନା ଏକତୋ ନିନ୍ଦାକ୍ଲେଶୈଃ କୌତୁକୀକୃତା ଅଭୱତ,
33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.
ଅନ୍ୟତଶ୍ଚ ତଦ୍ଭୋଗିନାଂ ସମାଂଶିନୋ ଽଭୱତ|
34 Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.
ଯୂଯଂ ମମ ବନ୍ଧନସ୍ୟ ଦୁଃଖେନ ଦୁଃଖିନୋ ଽଭୱତ, ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଉତ୍ତମା ନିତ୍ୟା ଚ ସମ୍ପତ୍ତିଃ ସ୍ୱର୍ଗେ ୱିଦ୍ୟତ ଇତି ଜ୍ଞାତ୍ୱା ସାନନ୍ଦଂ ସର୍ୱ୍ୱସ୍ୱସ୍ୟାପହରଣମ୍ ଅସହଧ୍ୱଞ୍ଚ|
35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.
ଅତଏୱ ମହାପୁରସ୍କାରଯୁକ୍ତଂ ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଉତ୍ସାହଂ ନ ପରିତ୍ୟଜତ|
36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
ଯତୋ ଯୂଯଂ ଯେନେଶ୍ୱରସ୍ୟେଚ୍ଛାଂ ପାଲଯିତ୍ୱା ପ୍ରତିଜ୍ଞାଯାଃ ଫଲଂ ଲଭଧ୍ୱଂ ତଦର୍ଥଂ ଯୁଷ୍ମାଭି ର୍ଧୈର୍ୟ୍ୟାୱଲମ୍ବନଂ କର୍ତ୍ତୱ୍ୟଂ|
37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“
ଯେନାଗନ୍ତୱ୍ୟଂ ସ ସ୍ୱଲ୍ପକାଲାତ୍ ପରମ୍ ଆଗମିଷ୍ୟତି ନ ଚ ୱିଲମ୍ବିଷ୍ୟତେ|
38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.
"ପୁଣ୍ୟୱାନ୍ ଜନୋ ୱିଶ୍ୱାସେନ ଜୀୱିଷ୍ୟତି କିନ୍ତୁ ଯଦି ନିୱର୍ତ୍ତତେ ତର୍ହି ମମ ମନସ୍ତସ୍ମିନ୍ ନ ତୋଷଂ ଯାସ୍ୟତି| "
39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.
କିନ୍ତୁ ୱଯଂ ୱିନାଶଜନିକାଂ ଧର୍ମ୍ମାତ୍ ନିୱୃତ୍ତିଂ ନ କୁର୍ୱ୍ୱାଣା ଆତ୍ମନଃ ପରିତ୍ରାଣାଯ ୱିଶ୍ୱାସଂ କୁର୍ୱ୍ୱାମହେ|
