Авакум 3
1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному при́ладі:
Amo da balofede dunu Ha: bagage ea sia: ne gadosu afae gala.
2 „Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й!
“Hina Gode! Na da Dia hamoi amo nabi dagoi. Amola na da baligiwane fofogadigisa. Wali, ninia esalebe eso amoga, Dia musa: gasa bagade hamoi amo bu hamoma. Di da ninima ougi gala, be amomane ninima asigima!
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. (Се́ла) Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!
Gode da bu Idome soge amoganini mana. Hadigi Gode da Ba: ila: ne agolo amoganini mana. Ea noga: idafa isisima: goi hou da mu amo dedebosa. Amola osobo bagade da Ema nodone sia: ne gadosu amoga nabai gala.
4 А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.
E da ha: ha: na ea nenegala: be defele maha. Ea gasa da Ea lobo ganodini wamolegei. Amoga hadigi da digaga: gala: !
5 Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.
E da olo bisili iasisa! E da Bogosu Ema fa: no bobogema: ne sia: sa!
6 Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.
E da aligisia, osobo bagade da fogosa. E da hedolole ba: legasea, fifi asi gala ilia da fofogosa. Eso huluane dialumu goumi da goudane sa: i ba: sa. Eso huluane dialumu agolo (amogawi E da musa: hemonega lalu) da magufalala.
7 Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.
Na da Gusia: ne fi dunu beda: igia: be ba: i. Na da Midia: ne fi dunu beda: ga yagugulalebe ba: i.
8 Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?
Hina Gode! Di da hano ilia houba: le ougibala: ? Di da hano wayabo bagade ea hou ba: beba: le, bagadewane ougibala: ? Di da mu mobi da: iya fila heda: le ahoasu. Mulu mobi ginafoi amo da Dia ‘sa: liode’ hamoi. Amanoba, Di da Dia fi dunuma hasanasisu hou i dagoi.
9 Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. (Се́ла) Ти рі́чками землю розсі́к.
Di da Dia oulali amoga gala: musa: dadi momagei. Dia ha: ha: na amoga da osobo bagade odahidale yalesi.
10 Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.
Goumi alelaloi da Di ba: loba, fofogosu. Hano da mu da: iya gadonini sogadigi. Osobo bagade hagudu hano da goi. Amola amo hano gafului da gado heda: i.
11 Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.
Dia dadi da dogona ahoa foloa gala: loba amola Dia goge agei da dogona ahoa digagala: loba, eso amola oubi da mae fogole lelu.
12 У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.
Dia da ougiliwane, osobo bagade amodili mogodigili asi. Di da ougi bagadedafa agoane, fifi asi gala ilima ososa: gisa asi.
13 Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. (Се́ла)
Di da Dia fi dunu gaga: musa: gadili asi. Amola Dia ilegei hina bagade dunu gaga: musa: gadili asi. Be Di da wadela: i hamosu dunu ilia ouligisu dunu amo fane sali. Amola ema fa: no bobogesu dunu amo Di da wadela: lesili, gugunufinisi dagoi.
14 Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.
Wadela: i hamosu dunu ouligisu dunu ea dadi gagui wa: i da mulu agoane nini afagogolesimusa: manebe ba: i. Ilia da hidale, dunu amo da hame gagui dunu wamowane banenesisu defele, ninima osa: le heda: musa: manebe ba: i. Be amo dadi gagui wa: i ilia ouligisu dunu amo, Dia da Dia dadiga sone, fane sali dagoi.
15 Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.
Di da Dia hosiga hano wayabo bagade ososa: gi dagoi. Amola hano bagade da dubu hamonesi.
16 Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.
Na da amo huluane naba amola yagugusa. Na lafi gadofo da beda: ga yagugusa. Na da: i da fofogosu agoane hamosa, amola na emoga ahoasea, gigiawasa. Gode da Ea eso ilegei amoga, ninima doagala: su dunu ilima se dabe imunu. Na da amo eso doaga: ma: ne, asabole ouligimu.
17 Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —
Be amomane, figi ifa da fage hame legei galea, amola waini efe da dulu hame legei galea, amola olife ifa da fage hame legei galea, amola bugili nasu sogega, gagoma da hame heda: i galea, amola sibi huluane da bogogia: i dagoi galea, amola bulamagau sanasisu gagili amo ganodini bulamagau hamedafa esalebe ba: sea,
18 то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!
na da amoma mae dawa: le, gebewane, nodone hahawane esalumu. Bai Hina Gode da na Gaga: sudafa esala.
19 Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.
Ouligisudafa Hina Gode da nama gasa iaha. Ea hamobeba: le, na da ‘dia’ ohe agoane noga: le ososa: ahoa. Na da goumi da: iya ahoasea, Hina Gode da na noga: le gaga: le ouligisa. Sia ama dagoi
